Земля

Вчені знайшли “ящик Пандори” в надрах Землі: енергія звідти живить життя на планеті

Міжнародна група вчених виявила підземні води віком 1,2 млрд років глибоко в золотодобувній і урановій копальні в Моаб-Хоцонге, Південна Африка.

Завдяки новим даним вчені дізналися більше про те, як життя підтримується під поверхнею Землі і як в якому вигляді може процвітати на інших планетах. Результати дослідження опубліковані раніше на цьому тижні в журналі Nature Communications.

Вперше ми отримали уявлення про те, як енергія, накопичена глибоко в надрах Землі, може вивільнятися і широко поширюватися по її корі з плином часу, — пояснює Олівер Уорр, науковий співробітник кафедри наук про Землю Університету Торонто і провідний автор дослідження. – Думайте про це як про ящик Пандори з енергією, який виробляє гелій і водень».

У Моаб-Хоцонг дослідники виявили велику кількість радіогенного гелію, неону, аргону та ксенону, а також ізотопи криптону (86Kr). Через надзвичайно малу масу гелій і неон представляють унікальну цінність для визначення та кількісної оцінки потенціалу перенесення енергії в земній корі.

Тверді матеріали, такі як пластик, нержавіюча сталь і навіть тверда порода, в кінцевому підсумку, пронизуються дифундуючим гелієм. Цей процес схожий на здування наповненого гелієм “повітряної кулі”. Результати дослідження показали, що дифузія дозволила від 75% до 82% гелію і неону, які з’явилися в результаті радіогенних реакцій, пройти через вищерозміщену кору.

Дослідники підкреслюють, що нове розуміння того, скільки гелію розсіюється з надр Землі, є важливим кроком вперед. Річ у тім, що глобальні запаси гелію виснажуються, а перехід до більш стійких ресурсів набирає обертів.

“Люди – не єдині форми життя, які залежать від енергетичних ресурсів надр Землі, — пояснюють вчені. – Оскільки радіогенні реакції виробляють як гелій, так і водень, ми можемо не тільки дізнатися про резервуари гелію і його перенесення, а й розрахувати потік енергії водню з надр Землі. Це може підтримувати життя підземних бактерій у глобальному масштабі”.

Back to top button