Професор Джарі Тіхонен (Jari Tiihonen) і його колеги з Каролінського університету в Швеції описали результати роботи по генетичному аналізу майже 900 ув’язнених з в’язниць Фінляндії. Їм вдалося виявити два гена, які найбільш часто зустрічалися у засуджених за насильницькі злочини. Вчені підкреслюють, що виявлений зв’язок зовсім не означає, що можна робити зворотній висновок – одна лише присутність даних генів жодною мірою не гарантує, що людина стане злочинцем, оскільки відіграють роль і інші чинники. Про свою роботу вони розповіли з статті, опублікованій в журналі MolecularPsychiatry.
Всі правопорушники, генотип яких вивчався, були спочатку поділені на групи по виду злочинів – насильницькі і ненасильницькі. 78 з майже 900 учасників дослідження були віднесені до групи «особливо жорстокі злочини». Саме в цій групі зв’язок між наявністю певних генів і поведінкою був найбільш вираженим.
[ads1] Генетичний профіль людей з даної групи мав дві особливості, пов’язані з двома генами. Перший, – ген MAOA, – кодує фермент моноамінооксідази А, важливий для регуляції кількості дофаміну і серотоніну в головному мозку. В даному випадку був присутній варіант цього гена з низькою активністю.Читайте також: Нанопорошок допоможе визначити спосіб життя злочинця до розкриття його особистості
Другий ген, – це CDH13, – кодує білок, який забезпечує контакт між клітинами. Раніше його присутність в генетичному профілі вже вдалося зв’язати з вживанням психоактивних речовин і синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю.
За словами вчених, саме таке поєднання виявляється критичним. Недолік ферменту, контрольованого геном МАОА, призводить до так званої «дофамінової гіперактивності», а її посилює стан алкогольного або наркотичного сп’яніння (особливо прийом амфетамінів), до якого схильні люди з геном CDH13.
При цьому професор Тіхонен підкреслює, що навіть такий генетичний профіль абсолютно не означає, що людина обов’язково стане злочинцем. Використовувати генетичний аналіз для виявлення потенційних злочинців неможливо й безглуздо. На поведінку впливають і інші фактори, насамперед, рівень соціального розвитку, здатність усвідомлювати і оцінювати можливі наслідки своєї поведінки, розвиток навичок самоконтролю.
Натхнення: scientificrussia.ru