Дослідники вважають, що ключову роль у підвищенні рівня кисню в атмосфері Землі і поширенні розвинених форм життя зіграв не фотосинтез, а частинки древніх мінералів.
Дослідники з Університету Лідса показали, що ключову роль в підвищенні рівня кисню в атмосфері Землі мільярди років тому зіграло поширення мінеральних частинок у Світовому океані. Це справило серйозний вплив на подальший розвиток розумного життя. Відкриття показує, які умови необхідні для розвитку складного життя на інших планетах.
Довгий час дослідники вважали, що підвищення частки кисню в земній атмосфері пов’язано з фотосинтезом. Ця теорія припускає, що перші водорості та рослини виробляли кисень як побічний продукт і викидали його в атмосферу.
У дослідженні, опублікованому в журналі Nature Geoscience, вчені показують недолік цієї гіпотези. Коли водорості та інші морські рослини гинуть, вони розкладаються мікроорганізмами. Цей процес поглинає кисень з атмосфери. В результаті частка атмосферного кисню не змінювалася: вироблений в результаті фотосинтезу газ поглинався при розкладанні відмерлих рослин і водоростей.
Зміна цього балансу стало можливо завдяки мінералізації органічного вуглецю. Це процес, при якому мінеральні частинки (особливо молекули заліза), що утворюються при вивітрюванні гірських порід, зв’язуються з мертвими водоростями та рослинами та перешкоджають їх розпаду та розкладанню.
У дослідженні вчені показали, що відомі геологічні події збігаються за часом зі збільшенням кисню в атмосфері. Наприклад, киснева катастрофа (революція), яка сталася близько 2,4 млрд років тому і пов’язана з різким збільшенням частки цього газу в атмосфері, збігається з формуванням перших материків. Дослідники вважають, що саме утворення суші, початок ерозії гірських порід і надходження мінеральних частинок в океан стало тригером атмосферних змін.