Дослідники ідентифікували у тварин гени, відповідальні за спонтанний розвиток карциноми сечового міхура. Вони підійдуть для створення цільової терапії раку у людей.
Канадські дослідники секвенували у кішок і собак спонтанні ракові пухлини сечового міхура, що утворилися в результаті природних процесів без зовнішнього впливу. Аналіз показав наявність загальних генів, характерних для урогенітальної карциноми людини. Подібність генів можна використовувати для розробки терапії цього онкологічного захворювання.
Дослідники співпрацювали з ветеринарними патологами з 17 країн, щоб отримати зразки тканин раку сечового міхура кішок і собак, у яких було діагностовано це захворювання. Дослідники зіставили мутовані і здорові тканини тварин, щоб виявити гени, що змінилися в онкологічних клітинах.
З 60 генів-драйверів, мутації в яких пов’язані з розвитком карциноми сечового міхура у людей, три виявлені в ракових клітинах у кішок (TP53, FAT1 і NRAS), і два — у собак (ARID1A і KDM6A). У кішок частіше мутував ген TP53, який також часто змінюється при м’язово-інвазивному раку сечового міхура у людей.
При цьому у собак більшість мутацій фіксували в гені BRAF. У людей такі зміни часто спостерігаються в клітинах меланоми, а при раку сечового міхура — тільки у 3% пацієнтів. Така специфіка дозволить використовувати собак в якості модельних тварин для створення ліків і проведення клінічних випробувань для терапії раку з такою рідкісною формою мутації.
Вивчення спонтанних випадків розвитку онкологічних захворювань у тварин і міжвидові порівняння допомагає виявити генетичні події, що викликають рак, серед «шуму» з генетичних змін. Якщо мутація зберігається у кількох видів, вона з більшою ймовірністю має біологічне значення для розвитку раку, пояснюють вчені.
Міжвидове порівняння забезпечує основу для розробки нових методів лікування, дозволяючи дослідникам визначити перспективні гени-кандидати для першочергової розробки терапії.