Біологи знайшли в крові комодських варанів незвично потужний антисептик, який вбиває багатьох небезпечних бактерій, в тому числі і деяких невразливих “супер-мікробів”, стійких до дії антибіотиків.
“Дана речовина є чимось більшим, ніж просто антисептик або антибіотик – білок VK25 і його синтетичний аналог DRGN-1 не тільки вбивають безліч різних мікробів, але допомагає затягуватися ранам, стимулюючи ріст клітин шкіри і знищуючи бактеріальні плівки. Все це вказує на те, що даний білок можна використовувати в якості основи для крему для лікування ран”, — розповідають Моніка ван Хук (Monique Hoek van) з університету Джорджа Мейсона у Фейрфакс (США) і її колеги.
Комодські варани (Varanus komodoensis), або “дракони”, як їх називають місцеві жителі, є найбільшим видом ящірок на Землі, спадкоємцями гігантських триметрових мега-варанів Австралії, з якими боролися перші аборигени південного континенту. Варани входять в десятку найпопулярніших рептилій планети не тільки через свої розміри, але і манери полювання – вони використовують своєрідну “біологічну зброю” для полювання.
Слина і рот варанів, як біологи виявили близько десяти років тому, містить у собі цілий букет різноманітних смертоносних бактерій, що викликають сепсис і гангрену при попаданні в тіло людини або тварин. Деякі вчені, правда, заперечують таку можливість, вважаючи, що мікроби потрапляють в слину варанів випадково, разом з падаллю, яку вони поїдають. У будь-якому випадку, ці бактерії, незважаючи на їхню небезпеку, ніяк не заважають життю самого хижака, що змусило ван Хук і її колег, а також багатьох інших вчених, шукати в крові варанів і в їхній слині речовини, що захищають їх від атак мікробів.
Для пошуку таких секретів команда ван Хук кілька років тому розробила спеціальні наночастинки, які дозволяють виловлювати різні білки із зразків крові або клітин, розмножувати їх і вивчати їх структуру. Використовуючи ці частинки, два роки тому ван Хук і її колеги знайшли чотири десятки білків-антисептиків в крові алігаторів, і зараз вони перевірили їх роботу на варанах.
Виявилося, що кров варанів містить у собі єдиний, але дуже потужний білок-антисептик VK25. Це речовина, як показали експерименти на мишах, заражених різними видами небезпечних мікробів, може знищувати одразу декілька видів патогенів, послаблюючи їх клітинні стінки і руйнуючи плівки з бактерій, що формуються на краях рани.
Зокрема, VK25 успішно знищив колонії золотистого стафілокока, синьогнійної палички, бактерію-“кілер” Burkholderia thailandensis, що вбиває людину за 24 години, а також збудників туляремії та ряду інших небезпечних хвороб.
Крім цього, дана речовина має ще одну корисну властивість – вона стимулює міграцію клітин шкіри і тим самим прискорює затягування рани навіть у тих випадках, коли в ній відсутні мікроби і пов’язані з ними запальні процеси.
Відкривши настільки цікаву речовину, вчені спробували зробити її ще більш ефективною, вносячи випадкові мутації в структуру білка VK25. Продуктом цих зусиль стало створення речовини DRGN-1 — більш ефективної синтетичної версії VK25, що відрізняється від прабатька всього на дві амінокислоти.
Найближчим часом учені планують перевірити, чи DRGN-1 пригнічує чотири інших небезпечних мікробів, що заражають рани, і приступлять до доклінічних випробувань на щурах та інших тварин.