Астрономи з’ясували, що у ядра Сатурна немає чітко визначеної межі.
Астрономи Каліфорнійського технологічного інституту проаналізували дані, зібрані зондом «Кассіні» під час спостережень за структурою і властивостями кілець Сатурна: корабель обертався навколо планети протягом 13 років.
На основі коливань кілець Сатурна можна визначити сейсмічну активність і будова надр планети, припустили автори. Тому вони спробували створити комп’ютерну модель надр Сатурна, яка відтворювала б ті дані, які були зібрані під час місії.
“Заміри, отримані за допомогою приладів «Кассіні», можна пояснити тільки в тому випадку, якщо ядро ??Сатурна простягається на 60% від радіуса планети і при цьому воно не має чіткої межі. Подібна структура добре пояснює те, чому надра Сатурна виробляють незвично багато тепла”, – говорять вчені.
В результаті автори спростували популярний міф про те, що ядро ??Сатурна – це тверда кам’яна куля. Насправді воно більше нагадує дифузну рідину з льоду, гірських порід і металевих рідин.
Крім того, ядро ??займає 60% діаметра планети, що робить його значно більшим, ніж припускали астрономи. Ядро в 55 разів масивніше всієї Землі і має радіус в 35 тис. км.
Автори відзначають, що після того, як вони встановили тип ядра Сатурна, деякі особливості планети стали для вчених зрозуміліше. Зокрема, аномально велику кількість тепла, яке виробляють її надра, а також деякі особливості в характері руху потоків матерії всередині даного газового гіганта.
Натхнення: hightech.fm