Технології

Запасів природного водню у надрах Землі вистачить на сотні років

У 1987 році жителі західноафриканського села Буракебугу (Малі) виявили підземне джерело газу, що на 98% складається з чистого водню. Встановивши генератор, місцева громада стала першим у світі споживачем природного водню. Виявляється, це не виняткове явище — у підземних резервуарах, як показало спеціальне дослідження, ховається близько 5,5 трлн. тонн цього корисного газу. Можливо, ми перебуваємо на порозі нової золотої лихоманки, вважають геологи США.

by @freepik

Водень розглядають як одну з альтернатив викопного палива, проте отримувати його у промислових масштабах непросто. Зазвичай для цього потрібно багато чистої води: близько 9 літрів за кожен кілограм водню. А процес електролізу все ще недостатньо ефективний. Крім того, водень складно зберігати при атмосферному тиску, тому, можливо, людям не спадала на думку ідея, що він може перебувати у нас під ногами, як природний газ.

Хай там як, доповідь Джеффрі Елліс з Американського геологічного товариства говорить про протилежне. На конференції в Денвері (США) ООН представив результати свого ще не опублікованого дослідження, повідомляє New Atlas. За словами вченого, у підземних резервуарах нашої планети ховається близько 5,5 трильйона тонн водню. Швидше за все, він виник у результаті взаємодії багатих на залізо мінералів з водою або з суміші інших газів. У будь-якому випадку автор передбачає швидкий початок водневої золотої лихоманки у світовому масштабі.

Щоправда, більшість підземних резервуарів недоступна. Але й відсотка, що залишився, вистачить, щоб покрити весь прогнозований попит. За оцінками Елліса, люди спроможні видобувати приблизно 500 млн тонн на рік.

Щоправда, спочатку доведеться розробити технологію та створити всю інфраструктуру видобутку водню, якої поки що не існує. Наскільки екологічно чистим буде такий водень — також питання. Не виключено, що при його видобутку з-під землі в атмосферу потраплятиме значний обсяг метану, парникового газу, який вважається набагато небезпечнішим за діоксид вуглецю.


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Back to top button