Археологи відновили картину найбільшого стихійного лиха доісторичної Британії – величезного цунамі, яке могло погубити до чверті всього населення. Дослідження показали, що хвиля затопила майже 7000 квадратних кілометрів від Шотландії до Норфолка, повідомляє Geosciences.
Катастрофа сталася приблизно в 6200 році до нашої ери. Населення Британії складалося з безлічі маленьких мисливських громад і налічувало, в загальній складності, близько 50 тисяч осіб. Більшість з них проживало в прибережних районах, гирлах річок і заплавах вздовж східного узбережжя.
Люди залежали від морських ресурсів і селилися біля води, що зробило їх особливо уразливими для цунамі. Вчені встановили, що гігантська хвиля піднялася з-за зсуву біля західного узбережжя Норвегії, а його, в свою чергу, спровокував цілий комплекс факторів.
У той час закінчився льодовиковий період. Клімат потеплішав, величезні запаси замерзлого метану під морським дном перетворилися в мільйони кубометрів газу, і це дестабілізувало край крутого континентального шельфу Норвегії. Важкі льодовики, які тиснули на материк мільярдами тонн своєї ваги, розтанули, і ґрунт стала підніматися, що також сприяло нестійкості. Останнім «спусковим гачком» став землетрус.
Всього за кілька годин у воду завалилося понад три тисячі кубометрів континентальної породи. Вчені з університетів Бредфорда, Уоріка, Сент-Ендрюса і Уельсу провели підводні дослідження і виявили, що цунамі, яке тоді виникло, пройшло набагато далі, ніж прийнято було вважати. Вода досягла Східної Англії і прилеглих до неї земель, які зараз занурені під воду в південній частині Північного моря. Цей район іноді називають «британською Анлантидою» – колись там жили люди, але ще в давнину він був повністю затоплений.
Згідно з новими даними, хвиля охопила землі сучасних Східної Британії, західної Данії, Північно-Західної Німеччини, Норвегії, Шетландських островів, Оркнейських островів, Фарерських островів, Ісландії та Гренландії. У деяких місцях на східному узбережжі Шотландії висота цунамі досягала 20 метрів, а на Шетландських островах – від 30 до 40 метрів. Вчені вважають, що тоді загинуло до 12 тисяч осіб.
На відновлення чисельності населення Британії потрібні сотні років. Хвилі також зруйнували місця полювання та риболовлі, що могло призвести до боїв за ресурси. Вчені відзначають, що теоретично така катастрофа може повторитися – зараз також йде глобальне потепління, і на континентальних шельфах відбуваються зсуви. Землетруси в Північному морі і в Норвегії, хоч і рідкісні, але все ж трапляються – останні події були зареєстровані у 2012 і 2018 роках.
Натхнення: earth-chronicles.ru