Вчені з Інституту геномних досліджень при Лоуренській Національній лабораторії в Берклі в Каліфорнії виявили тисячі невеликих фрагментів ДНК, що визначають розвиток тканин обличчя і кісток черепа.
У якості «піддослідного матеріалу» в дослідженнях взяли участь миші, однак, як вважають вчені, аналогічна модифікація генів спостерігається і в геномі людини.
Отримані результати досліджень, опубліковані в журналі Science, допоможуть вченим скласти також більш точне уявлення про сам механізм розвитку різних зовнішніх дефектів обличчя людини.
«Ми намагаємося з’ясувати, як ці інструкції з формування обличчя закодовані в геномі людини», – говорить один з участників дослідження професор Аксель Візель.
До речі, до числа учасників досліджень увійшли вчені з різних країн. Ними були виявлені понад 4000 модифікуючих генів – “енхансерів” – в геномі миші, які грають роль у формуванні рис обличчя.
Ці фрагменти ДНК грають роль «перемикача» генів, тобто вони «вмикають», або «вимикають» розвиток того чи іншого гена. Вже для двохсот з цих «енхансерів» дослідники змогли встановити принцип їх впливу на ріст лицьових тканин.
Також вчені вирішили провести спостереження за тим, як зміниться розвиток лицьових тканин, якщо видалити енхансери. Але, зрозуміло, не всі, а деякі з них. Так, генетики видалили три енхансера.
Професор Аксель Візель каже: «Ці миші виглядали цілком нормальними, але людині важко вловити відмінності в обличчях мишей. На допомогу нам прийшли результати сканування форми черепів мишей, які виявляють дуже тонкі відмінності у формі кісток і тканин».
З’ясувалося, що ці зміни не дуже значні, але у деяких з «піддослідних» спостерігалася зміна геометрії черепа, наприклад, розвиток більш довгих або коротких черепів, або формування більш широких або, навпаки, більш вузьких рис «обличчя».
«Це наводить на думку, що даний енхансер грає якусь роль у формуванні кісткових тканин черепа, а це впливає на відмінність у зовнішньому вигляді мишей. Існує багато різновидів порушення розвитку кісткових і м’яких тканин черепа та обличчя (у людини), наприклад, вовча паща і заяча губа, які є найпоширенішими рисами. Це дуже серйозні порушення в розвитку дітей. Вони впливають на годування, розвиток мови, дихання, для їх виправлення необхідні серйозні хірургічні втручання, а крім того, вони часто призводять до психічних травм», – говорить професор Візель.
За його словами, наука лише на початку шляху, що веде до розуміння всіх процесів формування обличчя людини, проте навіть отримані результати досліджень демонструють велику складність цього механізму.
Проте на даний момент не варто припускати, вважає вчений, що в найближчому майбутньому аналіз знайдених генів допоможе прогнозувати зовнішній вигляд людини або що батькам буде запропонована можливість впливати будь-яким чином на зміну генетичного матеріалу з метою коригування зовнішності майбутньої дитини.
[youtube]aLc-dw2dYF8[/youtube]