Всесвіт

Зонд «Паркер» уперше «пірнув» у корону Сонця

Двадцять восьмого квітня 2021 року, о 09:33 UTC, сонячний зонд НАСА «Паркер» досяг корони Сонця — верхнього шару його атмосфери — і провів у ній п’ять годин. Це перший космічний апарат, який увійшов у зовнішню межу світила і отримав безпосередні виміри її характеристик.

«Паркер» на тлі Сонця в уяві художника./© NASA/Johns Hopkins APL/Steve Gribben

Сонячний зонд «Паркер», апарат NASA, який отримав своє ім’я на честь астрофізика Юджина Паркера, залишив Землю в серпні 2018-го, а в листопаді того ж року успішно зблизився з Сонцем до відстані 24 мільйони кілометрів і передав перший сигнал на Землю. До нього жоден космічний апарат не підлітав до світила так близько.

Проте нещодавно зонд пішов далі і вперше поринув у атмосферу Сонця, вступаючи у прямий контакт із сонячною плазмою. Щоб пристрій не зруйнувався від високої температури, його виготовили з матеріалів із високою температурою плавлення, таких як вольфрам, ніобій, молібден та сапфір. Глобальна мета місії — з’ясувати, як «працює» Сонце. Для цього зонду необхідно було перетнути зовнішню межу атмосфери світила, яку вчені називають альфвенівською (або альвенівською) точкою. Всередині неї кінетична та теплова енергії гарячої плазми не перевищують її магнітну енергію, тому сонячний вітер не може вирватися з корони та магнітного поля нашої зірки.

Згідно з даними, отриманими із зонда, 28 квітня 2021 року, під час свого восьмого обльоту Сонця, космічний апарат тричі увійшов до його корони, затримавшись у ній на п’ять годин. У новій статті вчені описали результати спостережень, зібраних під час цього занурення. Всі дані знаходяться у відкритому доступі до архіву NASA.

Той факт, що зонд кілька разів входив у корону і виходив з неї, підтвердив: альфвенівська критична поверхня Сонця – безліч альфвенівських точок – не гладка, а зморщена. Найбільша складка на поверхні утворена псевдостримером – великою магнітною структурою, виявленою на внутрішній видимій стороні світила.

Зонд також зафіксував деякі свідчення потенційного підвищення потужності всередині корони, що, ймовірно, вказує на невідомі фізичні процеси, що впливають на нагрівання і розсіювання. Прямі спостереження з космічних апаратів можуть багато розповісти про фізику нагріву корони і утворення сонячного вітру. Торкнувшись Сонця, “Паркер” продовжить занурюватися все глибше в його атмосферу і затримуватися в ній на більш тривалі періоди часу.

Результати анонсували 14 грудня, на прес-конференції на осінніх зборах Американського геофізичного союзу 2021 року, а наукова стаття опублікована в журналі Physical Review Letters.

Натхнення: naked-science.ru

Back to top button