У 1973 році в морському льоду біля узбережжя Антарктиди ніби з нізвідки виникла діра. Але не просто якийсь отвір – це колосальний провал, в який поміститься цілий американський штат.
Таємничий отвір залишався відкритим протягом трьох зим. Потім він, здавалося, значною мірою зник під шаром намерзлого льоду, перш ніж знову виникнути в 2017 році з ще ширшим отвором.
Насправді це не що інше, як ополонка – область відкритої води, оточена морським льодом, щось на зразок повної протилежності айсберга.
Однак вчені ніяк не могли второпати, чому загадкова ополонка Веделла, що виникає над океанічним плато Мод Різ, в водах моря Веделла в Південному океані, так рідко (і разом з тим різко) відкривається і знову зникає.
У 2019 дослідники припустили, що для цього необхідно збіг цілого ряду кліматичних аномалій в один і той же час. Інше дослідження, проведене вченим Дайаною Френсіс, показало, що являє собою одна з таких аномалій: нею виявилися «шрами» від сильних циклонів, викликаних атмосферною циркуляцією повітря. Це явище буквально розтягує плаваючий морський лід в протилежних напрямках і від центру шторму, створюючи тим самим гігантський отвір у крижаному покриві.
Френсіс, нині старший науковий співробітник Університету Халіфа, в 2020 році провела ще одне дослідження, яке проливає світло на інший загадковий феномен: атмосферні «річки» теплого вологого повітря.
- Вчені змогли виявити поселення стародавньої цивілізації майя за допомогою лідара
- Циклони стали на 10% сильнішими
- Через штучні зміни місця проживання між тваринами можуть передаватися патогени
У своїй роботі Френсіс і її команда проаналізували атмосферні дані, що належать до 1970-х років, і виявили, що ці «річки в небі», ймовірно, зіграли вирішальну роль у формуванні колосальної ополонки Веделла.
«Я була здивована, побачивши майже миттєве танення морського льоду, покритого атмосферними річками, в найхолодніші місяці року в Антарктиді», – розповіла Френсіс в інтерв’ю Nature Middle East.
Дослідники говорять, що атмосферна циркуляція перенесла смужку теплого вологого повітря від узбережжя Південної Америки до полярного регіону, викликаючи танення льодів внаслідок комбінації різних погодних ефектів. Серед них виділення тепла в повітряній масі; локальний парниковий ефект, створюваний водяною парою; і окремий внесок в динаміку циклону.
«Атмосферні річки підсилюють шторми, тому що виробляють велику кількість водяної пари», – пояснила Френсіс. Вчені ще не впевнені до кінця в тому, що саме призвело до появи гігантського провалу у вигляді ополонки Веделла, однак останні відкриття розширюють наше розуміння того, що викликає появу подібних дірок в льодах.
Натхнення: www.popmech.ru