Главная / Наука / Ключ до довголіття практично не пов’язаний з «хорошими генами»

Ключ до довголіття практично не пов’язаний з «хорошими генами»

Одному вченому з лабораторії «Каліко», яка займається вирішенням загадок смерті і довголіття, не хотілося займатися генами круглих черв’яків і вивчати в лабораторії групу живих голих землекопів. Він з самого початку хотів знайти відповідь на більш масштабне питання: наскільки важливу роль відіграють гени у визначенні тривалості життя? Журнал «Уайерд» розповідає, які результати принесло це дослідження.

У 2013 році розробник і співзасновник пошукової системи «Google» Ларрі Пейдж (Larry Page) оголосив про створення нової компанії «Альфабет» (Alphabet), яка повинна була зайнятися вирішенням загадок смерті і довголіття. Відтоді лабораторія з вивчення питань довголіття під назвою «Каліко» (Calico) — скорочене від California Life Company («Каліфорнійська компанія життя») — намагається в найдрібніших подробицях вивчити біологію старіння в надії одного разу перемогти смерть. Ця компанія, чия діяльність оповита завісою таємниці, оприлюднила вкрай мало подробиць про те, чим вона займається у своїй лабораторії в Кремнієвій долині, однак деякі натяки все ж таки з’являлися. Одним з перших запрошених в цю компанію фахівців стала відомий генетик Синтія Кеньон (Cynthia Kenyon), вчений-дослідник з Каліфорнійського університету в Сан-Франциско, яка 20 років тому зуміла в два рази збільшити тривалість життя круглих черв’яків, змінивши лише одну «букву» в їх ДНК.

Почавши працювати на «Каліко», Кеньон запросила туди доктора наук в області біоінформатики з Каліфорнійського університету в Сан-Франциско на ім’я Ґрехем Рубі (Graham Ruby). Йому не хотілося займатися генами круглих черв’яків і вивчати в лабораторії групу живих голих землекопів. Він з самого початку хотів знайти відповідь на більш масштабне питання: наскільки важливу роль відіграють гени у визначенні тривалості життя? Інші вчені до нього вже намагалися поставити це питання і отримали суперечливі результати. Щоб все прояснити, необхідно було зібрати набагато більше даних. Тому фахівці «Каліко» звернулися до найбільшої бази даних сімейних історій у світі — до генеалогічної компанії «Енсестрі» (Ancestry).

До 2015 року ці дві компанії підписали угоду про співробітництво в галузі досліджень, щоб вивчити питання про те, чи дійсно довголіття є спадковою рисою. Рубі очолив наступ на гігантський ліс сімейних дерев компанії «Енсестрі». Вивчивши сімейні історії більше 400 мільйонів людей, які жили і померли у Європі та Америці починаючи з 1800 року, він прийшов до висновку про те, що, хоча в деяких випадках довголіття дійсно є сімейною рисою, ДНК людини робить набагато менше впливу на тривалість його життя, ніж вважалося раніше. Результати дослідження Рубі, опубліковані у вівторок, 6 листопада, у журналі «Генетика» (Genetics), — це перша відкрита публікація результатів спільного проекту цих двох компаній, який завершився в липні і деталі якого залишаються в таємниці.

«Успадкування довголіття серед людей, імовірно, не перевищує 7%», — говорить Рубі.
Згідно більш раннім оцінками того, наскільки гени визначають різницю в тривалості життя, цей відсоток коливався від 15% до 30%. Що вдалося виявити Рубі з того, що його попередники випустили з уваги? Те, наскільки часто закохані люди спростовують старовинну приказку про «протилежності, які притягуються».

З’ясовується, що представники всіх поколінь набагато частіше вибирали собі партнерів з такою ж тривалістю життя, ніж можна було спрогнозувати, керуючись теорією випадковості. В основі цього феномену — «асортативного спарювання» — може лежати генетика або якісь соціокультурні риси — або і те, і інше відразу. Наприклад, ви можете вибрати партнера, у якого теж кучеряве волосся, і, якщо характеристика кучерявого волосся якимось чином пов’язана з довголіттям, це підвищить шанси на те, що ви передасте схильність до довголіття вашим дітям. Те ж саме стосується таких не обумовлених генетикою рис, як рівень доходу, освіта і доступ до якісного медичного обслуговування.

  • Люди, як правило, вибирають собі партнерів приблизно з тим же рівнем доходу і з тим же рівнем освіти, а високий рівень того й іншого часто обумовлює більш довге і здорове життя.

Перші думки про те, що справа може бути зовсім не в генетиці і не в загальному сімейному середовищі, спали на думку Рубі, коли він спробував проаналізувати членів сімей, не пов’язаних кровною спорідненістю. Він почав з аналізу даних родинних дерев, куди увійшли більше 400 мільйонів чоловік. Ці дані були очищені, деідентифіковані і проаналізовані фахівцями з генеалогії та комп’ютерних наук в «Енсестрі». Спираючись на базовий закон спадковості — особина успадковує половину своїх генів від батька, а половину від матері — команда Рубі вивчила, наскільки тісно дві людини були пов’язані вузами спорідненості і скільки вони прожили. Вони досліджували пари мати-дитина, сестра-брат, двоюрідні та троюрідні брати і сестри і так далі. І тут їм не вдалося виявити нічого особливо цікавого.

Але, коли Рубі став аналізувати членів сімей, пов’язаних кровною спорідненістю, він виявив дивні речі. Логіка вселяє вам, що у вас не повинно бути безліч подібностей у ДНК з подружжям ваших братів або сестер — приміром, з дружиною брата або з чоловіком вашої сестри. Але, як показав аналіз Рубі, люди, пов’язані за допомогою шлюбу найближчого родича, демонстрували подібну тривалість життя з такою ж імовірністю, що і люди, пов’язані кровною спорідненістю.

«Я був вражений, — сказав Рубай. — Хоча ще ніхто не демонстрував вплив асортативного спаровування в такій мірі, це добре вписується в наші знання про структуру людських спільнот».

Результати цього дослідження можуть вплинути на хід безлічі досліджень з питань довголіття. За словами Рубі, його дослідження зовсім не заперечує результати попередніх досліджень і пошуків генів, пов’язаних зі старінням або розвитком якихось захворювань, однак воно доводить, що знаходити ці гени надалі буде все важче. Щоб виявити їх, вченим знадобиться аналізувати величезні обсяги даних, щоб домогтися статистичної достовірності. Але це не повинно стати проблемою для «Каліко», яка в рамках партнерства має доступ не тільки до сімейних родинних дерев, але й до деідентифікованих даних ДНК мільйонів генотипованих клієнтів «Енсестрі».

В даний час процедуру експертної оцінки проходить ще одна спільна робота «Каліко» і «Енсестрі». За словами представника «Енсестрі», відповідно до умов їх угоди про партнерство, їх спільна робота повинна завершитися складанням доповіді, в якій будуть відображені всі їхні знахідки і висновки. «Каліко» має право продовжувати роботу в будь-якому напрямку, взявши за основу цей аналіз, однак поки компанія нічого не повідомляє про те, які результати їх спільної роботи.

Висновок
Поки головний висновок, найімовірніше, полягає в тому, що люди самі визначають свою тривалість життя в більшій мірі, ніж їх гени. Ті обставини, які є спільними для членів однієї сім’ї — будинок і район, культура і кухня, доступ до освіти і медичного обслуговування — в набагато більшому ступені впливають на те, які цифри одного разу прикрасять їх могильний камінь.

Можливо, саме тому головний науковий співробітник «Енсестрі» Кетрін Болл (Catherine Ball) говорить, що компанія найближчим часом не планує ставити мітки тривалості життя на їх продуктах. «Зараз довголіття здається скоріше наслідком того вибору, який ми робимо», — говорить вона. Вона вказує на окремі моменти, коли тривалість життя різко знижувалася — до прикладу, таким моментом для чоловіків стала Перша світова війна, а потім було ще дві хвилі у другій половині 20 століття, коли чоловіки, а потім жінки знадилися до сигарет.

«Не паліть, та не ходіть на війну. Ось мої поради», — сказала вона. І, якщо можливо, знайдіть час для занять спортом. У щоденнику Болл вже відзначено, що у вівторок вранці у неї заняття спортом. На цей раз, визнається Болл, вона не стане скасовувати його в останню хвилину.

 
comments powered by HyperComments