Сьогодні у світі існує 124 види дикорослих кавових дерев, і 60% всієї цієї популяції знаходиться на межі зникнення. Такі тривожні результати першої великомасштабної оцінки ризиків, до яких схильні кавові рослини по всьому світу.
За словами фахівців з дослідницького центру Королівські ботанічні сади К’ю в Великобританії, в деяких регіонах світу ситуація особливо тривожна. Наприклад, на Мадагаскарі і в деяких частинах Індії під загрозою зникнення перебуває 71% диких видів кави.
Вивчивши фактори ризику для рослин “кавових регіонах” і використавши новітні методи комп’ютерного моделювання, Девіс і його команда з’ясували, що сьогодні небезпека загрожує 75 видам кавових дерев. З них 22 види були класифіковані як вразливі, ще 40 видів мають більш високу загрозу вимирання, а 13 видів – критичну.
Відзначається, що не всі види рослин з цього списку цікавлять виробників кави. Проте вчені турбуються буквально за кожен вид, адже генетичне різноманіття є вирішальним фактором для подальшого існування всієї “кавової популяції”.
Аравійські кавові дерева культивують у багатьох тропічних країнах, однак їх батьківщиною вважається Ефіопія і Південний Судан. Там можна зустріти дикорослі кавові дерева. І вони, на жаль кавоманів, також потрапили в “тривожний список”.
Експерти пояснюють, що небезпека полягає не тільки в зниженні врожайності, але і в тому, що саме насіння дикорослих, а не “окультурених” видів використовуються для вирощування комерційних сортів.
За словами фахівців, головні причини загибелі кавових дерев – це посухи, вирубування лісів, а також хвороби. Аравійський вид особливо чутливий до подібного роду дій. (Власне, саме тому деякі виробники змішують арабіку з бобами конголезької кави).
Важливо відзначити, що на сьогодні майже третина всіх дикорослих аравійських кавових дерев росте за межами охоронюваних територій. Це означає, що такі регіони не захищені від вирубки і знаходяться в потенційній небезпеці.
Втім, навіть якщо такі райони і отримають захист на законодавчому рівні, це не врятує дерева від шкідників і посухи. Фахівці підрахували, що вже до 2090 року популяції дикої арабіки можуть скоротитися на 50% із-за одного лише кліматичного фактора. Економічні збитки понесуть і фермери, і виробники, і споживачі, адже чорна кава стане “золотою”.
Судячи з усього, єдиний шлях порятунку кавових дерев – це використання “корисних” генів їх родичів, вважають експерти. Якщо рослини не придбають стійкість до посухи та шкідників, то врятувати врожаї арабіки, а слідом за нею і робусти, навряд чи вийде, і світ опиниться на межі кавової кризи.
Більш детально про це дослідження розповідається в статті, опублікованій в журналі Science Advances.
Додамо, що перші кроки на шляху порятунку кавових дерев вже зроблені: не так давно вчені розшифрували повний геном аравійської та конголезької кави.