В період з 1991 по 2016 роки океани акумулювали значно більше тепла, ніж вчені враховували у своїх прогнозах. Щоб компенсувати цю обставину і раніше намагатися досягти мети — не дозволити Землі нагрітися більше ніж на 2 градуси до кінця століття — викиди вуглекислого газу в світі повинні бути скорочені на цілу чверть.
Вважається, що глобальне потепління більш ніж на 2 градуси в середньому по планеті призведе до створення так званої «тепличної Землі», в умовах якої температури аж до точки кипіння води можуть стати регулярною характеристикою клімату Землі, а підвищення рівня моря може призвести до затоплення величезних територій.
Ми виявилися неправі
Оскільки раніше при метеорологічних вимірах температура океану не реєструвалася, а також наявні відомості носили неповний або неточний характер, в моделі клімату Землі були внесені необхідні поправки, і тепер учені стверджують, що цей показник вимірює точно.
«Ми вважали, що нам вдасться уникнути більшого потепління клімату і підвищення температур в океані, так і в атмосфері через цю кількість CO2, яку ми випускали в атмосферу», — сказала Лаура Респланді, геолог з Принстона, яка очолювала дослідження, в інтерв’ю виданню Washington Post.
Чому ця інформація викликає тривогу?
Океани поглинають більше 90 відсотків надлишкової енергії, що потрапила в атмосферу нашої планети. Через підвищення температури в океанах більше газу, що виділяється з води в атмосферу. «Коли океан нагрівається, він втрачає частину розчиненого газу і випускає його в атмосферу, — сказала Респланді. — Аналогія, яку я постійно наводжу весь час: якщо ви залишите свою газовану воду на сонці, вона видихається, втративши частину газу».
Оскільки моря зберігають додаткову енергію, все більше вуглекислого газу міститься в земній атмосфері. Додаткове тепло, що поглинається світовим океаном кожен рік, більш ніж у вісім разів перевищує річне споживання енергії в світі.
«Це означає, що швидкість потепління і чутливість системи клімату Землі до парникових газів зростає», — заявила дослідник.
Результати дослідження були опубліковані в журналі Nature.