Тривалість життя значною мірою визначається генетичною схильністю – а значить її можна передбачити на підставі генетичного скринінгу.
Свого часу журнал Science опублікував результати незвичайного дослідження: вивчивши всього 150 генетичних варіацій (однонуклеотидних поліморфізмів) вчені здатні передбачити з майже 80% точністю, хто зможе дожити до глибокої старості.
Дослідники з Бостонського університету застосували широко використовувану методику генетичного скринінгу для пошуку генетичних послідовностей, які зустрічаються у довгожителів – людей у віці 100 і більше років.
Крім потенційного способу передбачити, хто зможе дожити до сотого дня народження, дослідження демонструє істотний вплив генетичних факторів на тривалість життя. Дослідники сподіваються, що виявлення генів і відповідних молекулярних механізмів, які сприяють довголіттю, в майбутньому допоможе відстрочити або зовсім запобігти різним віковим захворюванням, такі як хвороби серця, хвороба Альцгеймера і навіть рак.
- Експерти розповіли, які сонцезахисні креми небезпечні для шкіри дітей
- Чоловікові для щастя потрібні чотири друга і дві зустрічі на тиждень
Попередні результати найбільшого в світі проєкту з вивчення довгожителів показали, що 90% з них продовжують вести повноцінне життя у віці до 93 років, уникаючи захворювань, які ведуть до інвалідності. Також цікавим є той факт, що довгожителі в середньому мають таку саму кількість генетичних варіацій, пов’язаних з будь-якими захворюваннями, що і люди в контрольній групі. Це говорить про те, що тривалість життя залежить не від відсутності генетичної схильності до хвороб, а саме від генів, що обумовлюють довголіття.
Отримані дані також ставлять під сумнів достовірність генетичних тестів, проведених з метою розрахувати індивідуальний ризик виникнення конкретного захворювання (наприклад, цукрового діабету 2 типу або раку). Результати дослідження повинні підтвердитися на більшій вибірці, але якщо вони відповідають істині, то спроби виявити ризик виникнення захворювання поза загальним генетичним контекстом можуть бути визнані некоректними.
Зіставивши геноми 1055 довгожителів і 1267 осіб з контрольної групи, дослідники виділили 33 генетичних варіації з приблизно 30 000, що зустрічаються набагато частіше в групі довгожителів. Кожна з цих варіацій окремо відігравала незначну роль, і вчені розробили комп’ютерну модель, що дозволяє виявити сукупний ефект різних генетичних варіацій. Грунтуючись на списку генетичних варіацій, які найбільше різняться у досліджуваній і контрольній групи, вчені виділили 150 з них, що дають найвищу прогностичну цінність.
Дана модель здатна «вгадати» довгожителя в 77% випадків, причиною довголіття залишених 23% можуть бути як поки невраховані генетичні фактори, так і вплив навколишнього середовища, не прийнятий до уваги при моделюванні. Люди у віці старше 108 років мали найбільшу кількість виділених генетичних варіацій.
Дослідники вельми обережні у своїх висновках і наголошують на тому, що дослідження необхідно повторювати на новій вибірці, оскільки досліджувана і контрольна групи відносилися до різних популяцій, що збільшує ризик виявлення генетичних відмінностей, які пов’язані з довголіттям. Також необхідно провести аналогічне дослідження для різних етнічних груп (на цей момент результати отримані тільки для європейців).
Натхнення: www.popmech.ru