Геологи вперше детально описали механізм, завдяки якому дно Середземного моря 5,5 млн років тому вкрилося трикілометровим шаром солі.
Дослідники з Інституту фізики Землі Парижа відновили послідовність стрімких екологічних змін у Середземному морі. Під час Мессінської кризи солоності, що сталася між 5,97-5,33 млн років тому, море втратило до 70% об’єму води та вкрилося трикілометровим шаром солі.
Учені проаналізували стабільні ізотопи хлору, знайдені в соляних відкладеннях на дні Середземного моря. Цей метод дозволив відновити детальну картину геологічних процесів, що відбувалися мільйони років тому. Аналіз виявив дві фази цього драматичного процесу.
На першому етапі, що тривав 35 тис. років, був обмежений відтік води з моря в Атлантичний океан. Загальне падіння рівня океану призвело до розриву Гібралтарської протоки і накопичення солей у Східному Середземномор’ї.
На другому, коротшому етапі – менше ніж 10 тисяч років – відбулося стрімке випаровування води і падіння рівня моря на 1-2 км. У Східному Середземномор’ї рівень моря знизився на 1,7-2,1 км, у Західному – на 0,85 км.
Ці процеси, як вважають учені, змінили середземноморський ландшафт, викликали локальні вулканічні виверження і навіть могли вплинути на глобальний клімат, створивши гігантську депресію в земній корі.
Ці дані допомагають зрозуміти, як одна з найекстремальніших геологічних подій, Мессинська криза солоності, вплинула на регіон і планету загалом. Дослідження підкреслює важливість вивчення геологічної історії для прогнозування сучасних екологічних процесів і кліматичних змін майбутнього.