Астрономи-любителі випадково відкрили унікальний білий карлик, перестарілу “мертву зірку”, оточену кількома кільцями з пилу і газу, намагаючись знайти гіпотетичну “планету ікс” на околицях Сонячної системи. Її опис та можливі шляхи появи були представлені в Astrophysical Journal Letters.
Білими карликами називають залишки старих “вигорілих” зірок невеликої маси, позбавлених власних джерел енергії. Білі карлики виникають на кінцевій стадії еволюції зірок з масою, що не перевищує сонячну більш ніж в 10 разів. Зрештою, перетвориться на білого карлика і наше світило.
Подібні “мертві зірки” цікавлять астрофізиків з кількох причин. По-перше, вони є прабатьками наднових першого типу, що дозволяють дуже точно оцінювати відстані в космосі. По-друге, вони складаються з екзотичної надщільної матерії, властивості і структуру якої вчені поки не до кінця розуміють.
Дебес і кілька десятків астрономів-любителів випадково відкрили один з найдавніших, холодних і незвичайних білих карликів, вивчаючи околиці Сонячної системи: у пошуках загадкової “планети ікс”.
Для цього вони переглянули останні знімки одних і тих же куточків нічного неба, отримані інфрачервоним орбітальним телескопом WISE в різні періоди часу, і відзначали всі “підозрілі” об’єкти, які змінили свою позицію.
- До Землі направляється новий потік сонячного вітру
- Астрономи не змогли дати пояснення сигналам з космосу
- “Хаббл” зловив рідкісне “світлове відлуння” зоряного вибуху
Одна з учасниць цього проекту помітила вкрай незвичайне джерело інфрачервоного випромінювання в сузір’ї Трикутника, не схоже ні на планети, ні на коричневих карликів. Коли вчені виміряли відстань до нього за допомогою оптичних телескопів, виявилося, що він знаходиться не в Сонячній системі, а на досить великій відстані від неї, близько 145 світлових років.
Перші знімки цього об’єкта, який отримав тимчасове ім’я J0207, розкрили ще велику несподіванку – він виявився старим білим карликом, що виник в сузір’ї Трикутника понад три мільярди років тому. Це робить його однією з найстаріших “мертвих зірок” такого типу в Чумацькому Шляху.
Ще більш цікавим виявилося те, що J0207 виробляє помітно більше інфрачервоного випромінювання, ніж передбачає теорія для білого карлика подібних розмірів – він на третину менше Сонця, і віку. До того ж, його джерело не збігається з положенням самого світила — він віддалений від нього приблизно на ту ж відстань, що Плутон від Сонця.
Як правило, це пояснюється наявністю невеликого кільця з пилу і газу на орбіті мертвої зірки, однак у випадку зі знахідкою Дебеса і його помічників додати його не вистачало для пояснення надлишку теплового випромінювання. Тому вчені припускають, що J0207 оточує не одне, а відразу кілька кілець пилу, вкладених один в одного.
Поки не зрозуміло, як мертва зірка змогла стати космічним “володарем кілець”, оскільки поточні теоретичні моделі не допускають їх існування. Як сподіваються вчені, запуск орбітального телескопа “Джеймс Вебб” допоможе їм отримати детальні знімки J0207 і знайти відповідь на цю загадку.