Напередодні можливого виверження ісландського вулкана Бардарбунга присвоєно передостанній – оранжевий код небезпеки. Сейсмологи вже зафіксували активний рух магми і цілу серію підземних поштовхів в його кальдері. Ніхто не може стверджувати, що виверження неминуче, але ризик дуже великий, і влада острівної держави вже перекрила автомагістралі в околицях Бардарбунги.
Взагалі цей вулкан не відноситься до числа дуже активних: найбільш потужний катаклізм він влаштував ще в епоху вікінгів – в 1477 році. А останній раз ознаки життя в його кальдері спостерігалися на початку минулого століття – в 1910 році. Раніше такі ексцеси, в середньому, траплялися з періодичністю в 100-200 років, так що терміни вже підходять, і занепокоєння уряду Ісландії більш ніж оправдане. Тим більше що поведінка вулканів насилу піддається прогнозуванню.
Читайте також: У 2014 супервулкан Йеллоустоун може привести до світової катастрофи
Наприклад, інший ісландський вулкан до 2010 року взагалі вважався сплячим. Мова йде про Ейяфьятлайокудль. Його несподіване пробудження призвело до транспортного колапсу в країнах Європи і обійшлося авіакомпаніям майже в 2 мільярди доларів! Ейяфьятлайокудль, як і його побратим Бардарбунга, відноситься до типу підлідних вулканів, що тільки посилює тривожні очікування.
Згадайте: у 2010 році Ейяфьятлайокудль найбільш активно «засівав» попелом атмосферу в квітні-березні. В результаті ці хмари накрили Великобританію, частину Франції і Німеччини, майже всю Скандинавію.
Але вулканічний попіл не тільки заважає авіаційним перевезенням. Його хмари, потрапляючи в стратосферу, екранують сонячне тепло, сприяючи похолодання. Широко відомий той факт, що в результаті катастрофічного вибуху вулкана Кракатау в 1883 році глобальна температура на планеті знизилася на 2 градуси. Виверження Ейяфьяллайекюля значно слабше, але і воно спровокувало той же ефект, правда, у менших масштабах.
Наприклад, перші масові викиди попелу зафіксовані 16 квітня стовпчики термометрів в Рейк’явіку відразу опустилися на один градус нижче. Через два дні щільність хмар попілу над Ісландією досягла максимуму, а температура в Рейк’явіку опустилася майже на 4° нижче норми. І тільки коли перша фаза виверження закінчилася, 24 квітня температурний режим повернувся в рамках кліматичної норми. Цікаво, що подібні процеси спостерігалися в багатьох містах північно-західної Європи. В період активних викидів попелу настільки ж потужні хвилі холоду спостерігалися в Шотландії, на півночі Норвегії, Шпіцбергені і Шетландських островах. Тобто вплив вивержень на температуру простежувався в радіусі 1500-2000 км!
Читайте також: З 1998 року глобальне потепління «гальмує» попіл вулканів
Більшу частину завершальної декади серпня в атмосфері над Старим Світом будуть домінувати північно-західні вітри. Тобто повне дежавю – як і в 2010 році повітряні маси від берегів Ісландії будуть поширюватися до Британських островів, а далі на захід Скандинавії. А це основні аеровузли Європи, тому загроза повторення транспортного колапсу – більш ніж реальна. Заспокоює одне: ризик виверження і реальне виверження – різні речі. І прогнозувати терміни його початку, а тим більше масштаб і інтенсивність поки поза можливостей сучасної науки!