Рання травма може впливати на фізичний і психічний стан у дорослого і його дітей. Експерименти на мишах показали, що викликані стресом зміни здатні передаватися потомству за рахунок змін у мкРНК. Це може відбуватися і у людей, пишуть професор американського Університету Тафтса Ларрі Фейг (Larry Feig) і його команда в статті, опублікованій в журналі Translational Psychiatry.
мкРНК беруть участь у регуляції активності генів і є частиною епігенетичної спадковості, пов’язаної з передачею ознак потомству, не зачіпають гени і послідовності ДНК. Епігенетичні маркери змінюються з плином життя і залежно від особистого досвіду, хоча досі вважалося, що потомство отримує їх лише від матері.
Вчені досліджували рівень двох регуляторних мікроРНК (miR-34 і miR-449) в сперматозоїдах 28 білих добровольців і виявили, що він тим нижче, чим вище бали, набрані ними в опитувальнику Adverse Childhood Experiences (ACE), який містить питання, що стосуються переживань дитинства, в тому числі різні види фізичних, психічних, соціальних і сексуальних травм. Чоловіки, які набрали максимум в АСІ, демонстрували в 300 разів більш низький рівень цих молекул.
Інші експерименти показали, що аналогічні зміни змісту мкРНК спостерігаються і в сперматозоїдах у самців лабораторних мишей, які були схильні до стресу в ранньому віці. Це зниження простежується і в їхнього потомства, яке також зберігає низький рівень мкРНК у своїх сперматозоїдах і, в свою чергу, може передавати його у спадок. Крім того, відомо, що у людей miR-34 бере участь в ранньому ембріональному розвитку, так що його кількість може мати досить значні ефекти.
«Це перша робота, яка показала, що стрес пов’язаний із зміною мкРНК сперматозоїдів у людей. Ми вже готуємо нове, більш широке дослідження на людях, а також додаткові експерименти з мишами, які могли б дати додаткову підтримку гіпотези про те, що зміни змісту мкРНК здатні викликати стресові ефекти протягом поколінь», — говорить Ларрі Фейг.