Наука

Фізики вперше перевернули ядерний спін окремого атому


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Команда фізиків із Технічного університету Делфта здійснила те, що вважалося теоретично неможливим: їм вдалося перемкнути «магнітне серце» — спін ядра окремого атома — за допомогою сканувального тунельного мікроскопа. Про цей незвичний експеримент повідомляє видання New Atlas з посиланням на роботу, опубліковану в Nature Communications.

Фізики вперше перевернули ядерний спін окремого атому

Результат одночасно поставив перед теоретиками нову загадку й відкрив потенційно корисний інструмент для квантових технологій: ядерний магнітний резонанс на рівні поодиноких атомів, причому з використанням відносно поширеної техніки сканувальної тунельної мікроскопії.

Спін електрона й спін ядра: слабкий внутрішній магніт

Спін — це квантова властивість частинок, пов’язана з їхнім власним моментом імпульсу. Її часто порівнюють із обертанням кулі, хоча насправді спін не описується швидкістю обертань і має лише дискретні стани, умовно «вгору» та «вниз».

Електрони відомі своїми добре вираженими спіновими станами: завдяки їм існують магніти в наших холодильниках і навіть магнітне поле Землі. Ця відносна «доступність» робить електронні спіни зручними для застосувань в електроніці та квантових обчисленнях.

Проте протони та нейтрони теж мають власний спін. Разом вони створюють сумарний спін ядра атома. На тлі виразного магнітного моменту електрона спін ядра виглядає крихітним і тьмяним, ніби свічка в тіні прожектора. Виміряти й тим більше керувати ним значно складніше.

Саме ця «упертість» ядра може бути корисною: торік дослідники в Делфті показали, що ядерний спін у окремого атома може зберігатися близько п’яти секунд — приблизно у 10 мільйонів разів довше, ніж спін електрона в тому самому атомі. Проблема в тому, як отримати до нього доступ, не «змішуючи» його з електронним середовищем навколо.

Як раніше намагалися керувати ядрами

У 2014 році інші дослідники продемонстрували спосіб впливати на ядерний спін через електронну оболонку: тонка взаємодія між електричним полем атома та його ядром дозволяла «штовхати» ядро, змінюючи електронний стан. Електрон і ядро при цьому перебували в квантово заплутаних станах.

Цей підхід уже дав практичні результати. Так, науковці в Сінгапурі використали подібну техніку для створення надточного годинника, де роль маятника відіграє квантове коливання ядерного спіну в атомі лютецію.

Експеримент із атомами титану-47: подвійний сигнал

У новій роботі команда з Делфта модифікувала сканувальний тунельний мікроскоп так, щоб він створював надточно кероване електромагнітне поле біля поодиноких атомів титану-47 на поверхні. Цей інструмент дозволив маніпулювати електронним середовищем атома з великою точністю.

Дослідники підібрали частоту електромагнітного випромінювання так, щоб ефективно перевертати спін електрона й водночас дуже точно його вимірювати. На основі цих вимірювань вони могли «зазирнути глибше» — до ядра — за допомогою другого сигналу, не змушуючи ядерний спін сильніше змішуватися з оточенням.

Мікроскоп налаштували на роботу відразу з двома частотами:

  • гігагерцовий сигнал — для зондування електрона, резонанс якого ніс інформацію про стан ядра;
  • низькочастотний мегагерцовий сигнал — який «прочісував» діапазон, у якому, за розрахунками, мало реагувати ядро титану-47.

І саме під час такого «прочісування» сталося несподіване. Попри дуже слабкий квантовий зв’язок між електроном і ядром, спін ядра раптово змінювався на двох чітких частотах — приблизно 50 і 85 мегагерців.

Ще дивніше, що ефект зберігався навіть тоді, коли дослідники додатково послабили змішування між електронним і ядерним станами — приблизно в десять разів. З погляду стандартних уявлень така чутливість ядра до електричних сигналів від сканувального тунельного мікроскопа не мала б виникати.

Керівник роботи, фізик конденсованого стану Сандер Отте (Sander Otte), прямо визнає, що експеримент суперечить простим моделям: за ними ядерний спін взагалі не повинен реагувати на електричні сигнали з мікроскопа.

Незрозумілий механізм і можливі застосування

Як саме мікроскоп «полоскотав» ядро, змусивши його перевернути спін, поки що неясно. Одна з малоймовірних гіпотез полягає в тому, що метод породжує поблизу атома осцилююче магнітне поле, яке й впливає на ядро.

Поки теоретики намагаються описати механізм, практичні перспективи вже вимальовуються. Якщо вдасться надійно керувати ядерним спіном і при цьому не занурювати його в густу «павутину» квантової заплутаності з оточенням, фізики отримають надзвичайно стійкий квантовий біт. Такий кубіт можна буде будувати на окремих атомах і перемикати за допомогою добре відпрацьованої техніки сканувальної тунельної мікроскопії.

Отже, загадковий експеримент із атомами титану-47 не лише кидає виклик нашому розумінню взаємодії електронів і ядер, а й пропонує новий шлях до більш надійних квантових пристроїв.


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Back to top button