Вчені довели, що людина так сильно впливає на рідну планету, що колосальні останкіи корів, свиней, курей і самих людей — це найяскравіший маркер цілої геологічної епохи.
Сьогодні більшість вчених одноголосно приходять до висновку, що людина робить істотний вплив на рідну планету, викликаючи на ній безпрецедентні зміни. Однак деякі геологи продовжують сперечатися з тим, чи варто вважати сучасність новою епохою – епохою людини.
Вся річ у тім, що, згідно з одними дослідженнями, люди так кардинально впливають на геологічну карту Землі, що перевищують природні процеси голоцену. Інші ж стверджують, що чіткого геологічного маркера, який знаменував би пришестя «антропоцену», епохи людей, досі немає – а значить голоцен йде своєю чергою.
Палеонтологи Рой Плотник і Карен Кой потрапляють до першої категорії. Їх гіпотеза полягає в тому, що в далекому майбутньому – скажімо, через сто тисяч років – наші нащадки знайдуть цілком конкретний, певний маркер антропоцену: гори скам’янілих останків людей сучасності. Це явище вчені назвали “трупний сигнал”, і сигнал цей вельми тривожний. За той незначний час, що люди топчуть цю планету, загальна біомаса диких ссавців знизилася на цілих 65%, в той час, як загальна маса ссавців в цілому (включаючи нас з вами) зросла в чотири рази!
Основна причина такого дисбалансу, зрозуміло, ні для кого не секрет. Вся справа в зростанні популяції як самої людини, так і тварин, яких вона використовує в їжу, а тому посилено розводить. Це, до речі, пряме свідчення того, чому в майбутньому саме корови, свині і курки стануть «потенційними скам’янілостями», що формують окремий геологічний пласт. Додайте до цього домашніх тварин: всесвітня популяція домашніх собак нині налічує близько 900 мільйонів, в той час, як диких кішок – всього 100 мільйонів.
Подібних досліджень було вже багато. У 2018 році вчені припускали, що в якості геологічної мітки антропоцену можуть виступати скелети курчат і курей – дуже вже їх багато, враховуючи затребуваність курятини на ринку. Однак Плотник і Кой йдуть далі і вважають, що ситуація виходить за рамки лише курячих останків. Зрештою, у співвідношенні біомаси їм не програють корови, свині і навіть люди. Більш того, культура людських поховань призводить до хорошого збереження останків, і навіть при утилізації кісток свиней і корів кістки зазвичай поділяються на різні фрагменти.
Чи є сучасній людині справа до страждань вчених майбутнього? Швидше за все ні, адже сто тисяч років – це величезний термін, який людство ризикує і не пережити. Однак немає нічого дивного в тому, що сигнал, що сповіщає про настання ери людини – це гори і гори трупів, похованих в сирій землі.