Понад 60 тисяч років тому люди на території сучасної Південної Африки вже створювали візуальні системи зі складними правилами. Як показує нове дослідження, гравірування на фрагментах шкаралупи страусиних яєць демонструють не випадкові подряпини, а впорядковані геометричні візерунки, що свідчать про розвинуте абстрактне мислення ранніх Homo sapiens.
Про результати роботи повідомляє команда Університету Болоньї, про яку розповідає ScienceDaily. Вчені аналізували сотні фрагментів яєчної шкаралупи зі слідами гравірування, знайдених на кількох археологічних пам’ятках у Південній Африці.
Давні контейнери з прихованими візерунками
Ці фрагменти походять з місць, де близько 60 тисяч років тому жили групи Homo sapiens. Вважається, що цілі яйця використовували як контейнери для перенесення чи зберігання води, а орнаменти на шкаралупі були нанесені до їхнього використання або під час нього.
Команда досліджувала 112 фрагментів, знайдених у двох місцях у Південній Африці (Diepkloof та Klipdrift) та на стоянці Apollo 11 у Намібії. Новизна роботи полягала в застосуванні до цих артефактів геометричних і статистичних методів, які раніше до них не використовували.
Дослідники відновлювали напрямки, кути та траєкторії прорізаних ліній, щоб зрозуміти, як саме будувалися візерунки. Це дозволило перейти від загального опису «подряпин» до кількісного аналізу просторової організації гравірувань.
Геометричні правила замість хаотичних ліній
Результати показали, що більш ніж у 80% випадків гравірування утворювали впорядковані просторові структури. Часто повторювалися кути, близькі до 90°, а також набори паралельних ліній.
На багатьох фрагментах виявили більш складні мотиви: штриховані смуги, сітки та ромбоподібні фігури. У цих орнаментах простежуються операції, які вчені описують як обертання, перенесення (трансляцію) та повторення елементів. Також видно «вкладеність» мотивів — створення ієрархічних рівнів знаків на одному й тому ж фрагменті поверхні.
Дослідниця Сільвія Феррара (Silvia Ferrara) з Університету Болоньї, яка координувала роботу, пояснює, що такі візерунки демонструють структурований, геометричний спосіб мислення. Лінії не просто наносилися одна за одною: їх організовували за повторюваними принципами, які можна назвати «зародком візуальної граматики».
На думку авторів, гравірувальники могли заздалегідь уявляти собі цілісний малюнок і планувати його розташування на поверхні яйця ще до початку роботи.
Свідчення раннього абстрактного мислення
Значення цих артефактів, за словами дослідників, виходить за межі можливого конкретного змісту самих знаків. Найважливішим є рівень розумових операцій, необхідних для створення таких впорядкованих візуальних систем.
Здатність розміщувати форми й лінії відповідно до узгоджених правил розглядається як ознака становлення абстрактного мислення — ключового етапу в еволюції людського інтелекту. Це вимагає уміння відокремлювати форму від безпосередньої практичної функції й оперувати нею як елементом системи.
Перша авторка дослідження, аспірантка Валентина Дечембріні (Valentina Decembrini), зазначає, що вже 60 тисяч років тому Homo sapiens володіли вражаючою здатністю організовувати візуальний простір за абстрактними принципами. Перетворення простих форм на складні системи за визначеними правилами вона називає глибоко людською рисою, яка простежується від найстаріших прикрас до появи символічних систем і, зрештою, письма.
Дослідження найдавніших «геометрій» людини
Робота опублікована в журналі PLOS One під назвою «Earliest geometries. A cognitive investigation of Howiesons Poort Engraved Ostrich Eggshells». Серед авторів, окрім Дечембріні та Феррари, — Людовіка Оттавіано (Ludovica Ottaviano), Маттіа Картолано (Mattia Cartolano) та Енца Елена Спінаполіче (Enza Elena Spinapolice).
Дослідження виконане в межах проєкту SAPIENCE (Symbols, Preliteracy and Code Evolution), що вивчає походження символів, доалфавітні системи та еволюцію кодів. Отримані результати доповнюють уявлення про те, як рано в історії нашого виду формувалися абстрактні «геометрії» мислення, і показують, що вже перші відомі нам орнаменти мали чітку внутрішню структуру.