Наука

Яким буде світ, коли ми зможемо жити сотні років?

За оцінками демографів, середня тривалість життя на планеті з 1990 року збільшилася на 6,2 року. Найімовірніше, це зростання не тільки продовжиться, але і прискориться. І через якийсь час тривалість життя людини збільшиться до декількох сотень років. Але таке довге життя спричинить зміну всього звичного нам життєвого укладу. Світ стане іншим.

Image by Javier Rodriguez from Pixabay

Технології

Британський геронтолог Обрі ді Грей (Aubrey de Grey) вважає, що перша людина, яка доживе до 150 років, вже народилася, а перша людина, яка доживе до 1000 років, народиться в найближчі два десятиліття. І, ймовірно, багато в чому він має рацію. З одного боку, підвищення якості життя, з іншого боку, нові медичні технології, що запобігають старіння, продовжують як сам термін життя, так і період активної діяльності людини. Багатьох лякає перспектива довгого життя, адже вона асоціюється зі старістю. Хтось навіть готовий покинути цей світ, тільки щоб не бачити свого старезного тіла. Інші, навпаки, чекають часу, коли люди будуть жити по 200 – 300 років.

Які саме технології дозволять нам жити не просто довго, а дуже довго, зараз складно сказати. Професор Ювал Хараррі (Єврейський університет в Єрусалимі) вважає, що в майбутньому люди зможуть дозволити собі злитися з технікою і стануть кіборгами, тим самим зможуть жити вічно. Ді Грей вважає, що процес старіння пов’язаний з накопиченням в організмі дефектів і пошкоджень. Його рецепт довгого життя – профілактична геріатрія. Дефекти і пошкодження повинні усуваються до того, як їх кількість перевищить критичну позначку. Причому задовго до настання похилого віку. Підрозділ компанії Alphabet Inc. Calico вивчає хімічні сполуки, що сприяють утворенню нових нейронів. Це допоможе в лікуванні хвороби Альцгеймера, Паркінсона та інших захворювань, при яких відбувається загибель нейронів в певних ділянках головного мозку. Мало тільки зберегти здорове тіло, треба ще й зберегти мозок.

Ювал Хараррі / © fastsalttimes.com

В майбутньому продовження життя буде досягнуто за допомогою значної кількості технологій. Навіть пластична хірургія, що дозволяє приховати реальний вік і здаватися молодше, ніж є насправді, в якійсь мірі одна з таких технологій. Адже навряд чи в доступному для огляду майбутньому вчені знайдуть спосіб, що дозволяє відразу омолодити людину повністю. Фітнес-браслети і вживлені датчики, що підказують, коли прийняти таблетку або звернутися до лікаря і тим самим допомагають запобігти хворобі, штучні органи, вирощувані на замовлення для заміни зношених, – все це технології продовження життя. Тому до довгого життя і потенційного безсмертя ми будемо просуватися поступово, крок за кроком, освоюючи все нові і нові технології.

Одне життя = багато «життя»

Ми вважаємо природним, що людське життя проходить «від світанку до заходу». Дитинство, молодість, зріла життя і старість. У кожного періоду – своє призначення. Дитинство і молодість – для першого пізнання світу і отримання освіти. Зріле життя йде на виховання дітей і кар’єру. Старість – заслужений відпочинок. Тривалість життя за останні роки істотно зросла. Але сьогодні сучасна людина все більше часу витрачає на освіту і пізніше одружується. А розвинені країни постійно відсувають терміни виходу на пенсію для своїх громадян. Тимчасові рамки вікових періодів розтягуються. Але так буде не завжди.

Філософ і письменник Стівен Кейв (Steven Cave), автор книги «Безсмертя: Прагнення жити вічно і як воно управляє цивілізацією», яка вийшла в 2012 році, вважає, що коли тривалість життя істотно зросте, ми змушені будемо відійти від існуючої сьогодні лінійної послідовності. Отримання освіти, робота і відпочинок будуть чергуватися кілька разів. За одне життя людина зможе змінити кілька професій, кілька разів побудувати кар’єру і кілька разів перерватися на тривалий відпочинок.

Стівен Кейв / © ted.com
Вперше у людини з’явиться можливість фактично прожити кілька життів. Осмисливши результати першого циклу (освіта, робота, відпочинок), людина з великим осмисленням підійде до вибору наступної професії і кар’єрних прагнень.

Робота і освіта

Вже зараз безліч людей протягом життя змінюють спеціальність і сферу діяльності. Багато з них були б раді кинути нелюбиму роботу і, отримавши нову освіту, зайнятися чимось іншим. Але якщо зараз це потреби окремих індивідів, то в майбутньому зі збільшенням тривалості життя регулярна зміна професії стане суспільною необхідністю.

Продовження періоду трудової діяльності призведе до того, що старше покоління і молоде будуть конкурувати за робочі місця. Якщо люди будуть все пізніше і пізніше йти на пенсію, то молодь залишиться без роботи.

Причому люди похилого матимуть всі конкурентні переваги – професійний і кар’єрний досвід. У той же час медицина майбутнього  дозволить і їм бути такими ж активними, як і в молодості. Згадайте слова французького письменника Анрі Етьєна: «Якби молодість знала, якби старість могла». Тепер раніше несумісні речі стануть реальністю.

Ось тільки погано від цього буде не тільки молодим. Є цілі галузі, які тримаються за рахунок свіжих ідей. Якщо вони не будуть отримувати свіжу кров, їм загрожує застій. Професор Ювал Хараррі в зв’язку з цим пропонує уявити ситуацію, в якій вашому начальнику 120 років, і ідеї, якими він керується, з’явилися ще в кінці XIX століття. При цьому в компанії, де ви працюєте, він затримається ще на пару десятків років.

Знаменитий німецький фізик-теоретик, основоположник квантової фізики Макс Планк колись зауважив, що прогрес науки йде від похорону до похорону. Зміна поколінь дає можливість новим прогресивним ідеям і теоріям витісняти старі, віджилі свого часу. На жаль, це відбувається разом з людьми, які є носіями цих ідей. Тепер, коли після певного періоду трудової діяльності людина зможе отримати можливість для тривалого відпочинку, а потім отримати нову освіту, ми, здається, зможемо піти від цього.

Новий поділ обов’язків

У зв’язку зі збереженням здатності до праці і в літньому віці вчені вже зараз задаються питанням: чому одна вікова група повинна одночасно працювати, виховувати дітей і утримувати тих, хто вже на пенсії? До того ж все це не завжди виходить однаково добре. Дослідники Ельке Лойхінгер (Віденський інститут демографії) і Джеймс Вільям Вопель (Інститут демографічних досліджень суспільства Макса Планка) вважають, що в майбутньому неповний робочий день повинен стати нормою як для молодих, так і для літніх, але для людей, які зберігають здатність до активної праці. Якщо людина не буде віддавати весь день роботі, вона зможе більше часу приділяти вихованню своїх дітей і освіті.

Звичний більшості з нас восьмигодинний робочий день і п’ятиденний робочий тиждень можуть піти в минуле. Протягом дня ми будемо менше приділяти часу роботі, а більше іншим заняттям.

Крім цього, експерименти з неповним робочим днем проходять в деяких компаніях і зараз. При цьому вони часто показують, що за 3 – 4 години працівник встигає зробити стільки ж, скільки і за весь робочий день.

Термінові шлюби і майбутнє сімейних відносин

Збільшення тривалості життя не зможе не відбитися і на сім’ї. Якщо класичний шлюб обмежений моментом «поки смерть не розлучить нас», то тепер цей момент відсувається на невизначений час. Все менше впевненості в тому, що в світі, де професія буде вибиратися тільки на час, де люди будуть постійно змінювати місце проживання, а після дорослішання дітей у батьків буде залишатися ще маса життєвих сил, вибір партнера буде відбуватися на все життя. Вже зараз збільшення тривалості життя призводить до збільшення кількості розлучень.

А раз так, то, можливо, все йде до того, що крім «вічних» укладатимуться і термінові шлюби – сімейні союзи, обмежені за часом. Якщо вже зараз вступають в шлюб подружжя все частіше укладають шлюбні контракти, припускаючи тим самим, що рано чи пізно їх шлюб може бути розірваний, то ідея тимчасових шлюбів повинна знайти тих, хто готовий такі шлюби укладати.

Концепція сімейних союзів, створюваних на певний термін, не нова. Шлюб, який розривається автоматично після досягнення молодшим з подружжя 80 років, описав ще Джонатан Свіфт в своєму романі «Подорожі Гуллівера». Але його безсмертні «струльдбругі» з віком дряхліли і жахали оточуючих своїм виглядом і поведінкою. Медицина майбутнього дозволить не тільки продовжити життя, але і збільшити активний вік. Тому 80-річні аж ніяк не будуть нікому не потрібними людьми похилого віку.

У XVIII столітті тимчасовий шлюб пропонував ввести французький полководець і маршал Франції Граф Моріц Саксонський. Правда, він відрізнявся досить вільними звичаями і час для подібних ідей тоді не настав. Розбирав ідею пробного шлюбу англійський лікар, засновник сексології, британець Хевлок Елліс. Але в цьому столітті ідеї обмежених за часом шлюбів отримують все більше прихильників. Не так давно відомий китайський публіцист Лу Гуопін запропонував заснувати семирічні шлюбні ліцензії. Законодавчо спробували дозволити тимчасові шлюби в Мексиці, але законопроект був заблокований.

Цілком можливо, що в майбутньому багато шлюбів укладатимуться тільки на період виховання дітей. Як тільки молодша дитина досягне певного віку, шлюб буде вважатися розірваним, а колишнє подружжя отримають свободу і можливість для створення нової сім’ї.

Світ столітніх

У зв’язку з істотним продовженням терміну активного життя зміниться і структура світової економіки. Все більша кількість людей буде зайнято в медицині і галузях, пов’язаних з підтриманням активного життя в літньому віці. Косметологія, фармацевтика, виробництво штучних органів і імплантатів займуть лідируючі позиції.

Чи стануть масовими послуги, які є вже зараз, але досить рідкісні. Наприклад, люди вступають у другий або третій шлюб і побажали завести дітей, не завжди зможуть це зробити. Технології омолодження не відразу стануть досконалими. Послуги сурогатного материнства, а пізніше і виношування плода в штучній утробі стануть досить поширені. Поява періодів тривалого відпочинку виведе туризм майбутнього  в одну з провідних галузей світової економіки.

Відбудеться і зміна ставлення до свого тіла. Технології дозволять змінювати зношені органи як запчастини до автомобіля. Люди перестануть боятися хвороб і травм. Чи зміниться і ставлення до свого віку. Люди просто перестануть його відчувати. І, можливо, коли-небудь, коли ми досягнемо остаточного перелому в боротьбі зі старінням, відбудеться подія, яку можна вважати символічною, – в паспортах перестануть вказувати дату народження.


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Back to top button