Земля

Людство може почати видобуток корисних копалин з дна океану вже через рік

Рік тому міжнародний орган з морського дна (ISA) прийняв угоду, яка відстрочила початок розробки мінеральних ресурсів на великій глибині в океані на два роки. У липні 2023-го покладений термін закінчиться: очікується, що до того часу створять регуляторні акти і людство приступить до використання нового джерела сировини на дні океану під міжнародними водами.

Видобувна платформа в океані / © dawnnet.org

Науру – карликова держава площею всього в 21 квадратний кілометр (третя з кінця у світовому списку) і населенням 11,5 тисячі осіб. Воно розташоване на північний схід від Австралії і оточене водами Тихого океану. Саме в центральних областях найбільшого і глибокого з земних океанів проводиться розвідка ряду глибоководних родовищ (включаючи провінцію Кларіон-Кліппертон). Єдиний виняток – родовище в Індійському океані.

Влада Науру 25 червня 2021 року звернулася до міжнародного органу з морського дна (International Seabed Authority, ISA) — міжурядової організації, створеної ООН. Діючи на підставі секції 1 (15) основоположної Угоди цієї організації від 1994 року, Науру ініціювали створення документа, який набув чинності 9 липня минулого року. По суті, компанія Nauru Ocean Resources Inc. (NORI), що базується на острові і зайнята видобутком мінеральної сировини просить схвалити план робіт з використання руд на дні океану в рамках Конвенції ООН з морського права (Convention on the Law of the Sea, UNCLOS) і забезпечує необхідні для цього фінанси.

У липні 2021 року з’явилася угода, названа «правило двох років». Документ дав ISA два роки на завершення підготовки та прийняття міжнародних актів, які регулюватимуть використання нового джерела сировини. У липні 2023-го термін підійде до кінця – і це напевно сильно змінить стан справ на ринку, перш за все ринку поліметалічних руд, якими багате досі важкодоступне дно ложа океану, звідки можна витягувати мідь, нікель, кобальт, марганець та інші метали.

Отже, до 9 липня наступного року має з’явитися звід правил, що регулюють розвідку і видобуток корисних копалин під міжнародними водами — тієї великої акваторії Світового океану, яка не належить жодній з держав. Якщо документ до цього терміну не з’явиться, буде розглядатися і отримувати “попереднє схвалення” його приблизний проект.

Деякі подібні акти вже прийняті: в 2000 році ISA регламентувало режим використання поліметалічних нодулів, в 2010-му — поліметалічних сульфідів, а в 2012-му — багатих кобальтом залізно-марганцевих кірок.

На перше січня 2022 року ISA уклало 31 контракт на геологорозвідувальні роботи, але заявок на видобуток поки не розглядало. Одна з важливих причин, за словами Прадіпа Сінгха (Pradeep Singh), який описує можливі наслідки використання сировини нового типу в науковій публікації, — «незавершеність процесу створення актів, що полегшують діяльність з розвідки копалин».

Піднімати сировину на поверхню планується або за допомогою своєрідного конвеєра, або гідравлічним насосом. Брати участь в процесі повинні роботизовані пристрої.

Однак ініціатива з видобутку глибоководних мінералів зустрічає заперечення. Вони носять насамперед екологічний характер: нещодавно на багатих підводною сировиною ділянках дна виявили унікальні спільноти донних тварин. Серед них – істота, яка нагадує помпон багатощетинковий черв’як Biremis SP., так звані желатинові білочки (своєрідні морські огірки роду Psychropotes) і багато інших нових описаних видів.

Занепокоєння стосується не тільки збереження бентосної фауни, але і її значення для біосфери Землі в цілому, адже вивчення екологічних зв’язків цих екосистем тільки починається.

Крім іншого, автор підкреслює важливість переходу мінеральної сировини в спільне користування всього людства, що вимагає грамотних законодавчих основ і контролю за їх виконанням.


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


comments powered by HyperComments
Back to top button
comments powered by HyperComments