Рік тому міжнародний орган з морського дна (ISA) прийняв угоду, яка відстрочила початок розробки мінеральних ресурсів на великій глибині в океані на два роки. У липні 2023-го покладений термін закінчиться: очікується, що до того часу створять регуляторні акти і людство приступить до використання нового джерела сировини на дні океану під міжнародними водами.
Науру – карликова держава площею всього в 21 квадратний кілометр (третя з кінця у світовому списку) і населенням 11,5 тисячі осіб. Воно розташоване на північний схід від Австралії і оточене водами Тихого океану. Саме в центральних областях найбільшого і глибокого з земних океанів проводиться розвідка ряду глибоководних родовищ (включаючи провінцію Кларіон-Кліппертон). Єдиний виняток – родовище в Індійському океані.
Влада Науру 25 червня 2021 року звернулася до міжнародного органу з морського дна (International Seabed Authority, ISA) — міжурядової організації, створеної ООН. Діючи на підставі секції 1 (15) основоположної Угоди цієї організації від 1994 року, Науру ініціювали створення документа, який набув чинності 9 липня минулого року. По суті, компанія Nauru Ocean Resources Inc. (NORI), що базується на острові і зайнята видобутком мінеральної сировини просить схвалити план робіт з використання руд на дні океану в рамках Конвенції ООН з морського права (Convention on the Law of the Sea, UNCLOS) і забезпечує необхідні для цього фінанси.
У липні 2021 року з’явилася угода, названа «правило двох років». Документ дав ISA два роки на завершення підготовки та прийняття міжнародних актів, які регулюватимуть використання нового джерела сировини. У липні 2023-го термін підійде до кінця – і це напевно сильно змінить стан справ на ринку, перш за все ринку поліметалічних руд, якими багате досі важкодоступне дно ложа океану, звідки можна витягувати мідь, нікель, кобальт, марганець та інші метали.
- Названа найдавніша професія на Землі
- Мангрові зарості зникли в Омані 6000 років тому через зміни клімату
Отже, до 9 липня наступного року має з’явитися звід правил, що регулюють розвідку і видобуток корисних копалин під міжнародними водами — тієї великої акваторії Світового океану, яка не належить жодній з держав. Якщо документ до цього терміну не з’явиться, буде розглядатися і отримувати “попереднє схвалення” його приблизний проект.
Деякі подібні акти вже прийняті: в 2000 році ISA регламентувало режим використання поліметалічних нодулів, в 2010-му — поліметалічних сульфідів, а в 2012-му — багатих кобальтом залізно-марганцевих кірок.
На перше січня 2022 року ISA уклало 31 контракт на геологорозвідувальні роботи, але заявок на видобуток поки не розглядало. Одна з важливих причин, за словами Прадіпа Сінгха (Pradeep Singh), який описує можливі наслідки використання сировини нового типу в науковій публікації, — «незавершеність процесу створення актів, що полегшують діяльність з розвідки копалин».
Піднімати сировину на поверхню планується або за допомогою своєрідного конвеєра, або гідравлічним насосом. Брати участь в процесі повинні роботизовані пристрої.
Однак ініціатива з видобутку глибоководних мінералів зустрічає заперечення. Вони носять насамперед екологічний характер: нещодавно на багатих підводною сировиною ділянках дна виявили унікальні спільноти донних тварин. Серед них – істота, яка нагадує помпон багатощетинковий черв’як Biremis SP., так звані желатинові білочки (своєрідні морські огірки роду Psychropotes) і багато інших нових описаних видів.
Занепокоєння стосується не тільки збереження бентосної фауни, але і її значення для біосфери Землі в цілому, адже вивчення екологічних зв’язків цих екосистем тільки починається.
Крім іншого, автор підкреслює важливість переходу мінеральної сировини в спільне користування всього людства, що вимагає грамотних законодавчих основ і контролю за їх виконанням.