Вчені з університету Ланкастера проаналізували, як би змінився клімат на Землі, якби не було прийнято рішення відмовитися від хлорфторвуглеводів.
У 1980-х роках стало відомо, що озоновий шар, що захищає Землю від ультрафіолетового випромінювання Сонця, руйнується через хролофторвуглеводи – сполук фтору, хлору і вуглеводнів, використовуваних як холодоагентів і компонентів будматеріалів. Найбільш поширеним представником хлорфторвуглецю є діфтордіхлорметан (Фреон R 12, Фреон-12, Хладон-12, CFC-12, R-12).
Їх викиди встигли на той час породити озонові діри над Антарктикою й Арктикою, де концентрація озону стала близькою до нуля. Тому було укладено Монреальський протокол: він вважається найбільш успішним прикладом міжнародного співробітництва в галузі охорони навколишнього середовища.
У новій роботі вчені вирішили вивчити, як дію Монреальського договору вплинуло на клімат: вони вирахували, як виглядав би клімат, якби не було заборони фреонів.
- У Північному морі знайдене легендарне місто, затонуле більше 650 років тому
- Пастор хотів пройти по воді як Ісус і був з’їдений крокодилами
- Список довгожителів планети очолили мешканці морів і океанів
“Якби викиди фреонів продовжилися, це стало б катастрофою не тільки для здоров’я людей, а й для життя рослин. Підвищений рівень ультрафіолету різко б погіршив здатність флори поглинати вуглекислий газ, що прискорило б його накопичення в атмосфері й підвищило температуру на кілька градусів. Ми сподіваємося, що цей сценарій ніколи не втілиться в життя” – заявив Пол Янг, науковий співробітник Ланкастерського університету.
В результаті дослідження з’ясувалося, що середні температури на Землі зросли б на додаткові 2,5 ° С до 2100 року навіть в тому випадку, якщо рівень викидів CO2 був знижений до нуля прямо зараз.
З цієї кількості градусів – 1,7-2 ° С пов’язані з парниковим, а решта 05-08 ° С припали б на вплив озонових дір.
До 2080-2099 років в рослинах і ґрунтах могло б бути на 325-690 млрд тонн вуглецю менше, ніж при поточних прогнозах.
Натхнення: hightech.fm