Дослідники з Паризького інституту мозку та Боннського університету з’ясували, що зміни в мікробіоті кишківника можуть впливати на почуття справедливості та ставлення до людей.
У дослідженні добровольці протягом семи тижнів приймали або пробіотики (корисні бактерії для кишківника), або плацебо. І чим довше випробовувані приймали пробіотики, тим частіше вони відхиляли несправедливі пропозиції поділитися грошима в грі “Ультиматум”, незважаючи на власну вигоду. Це свідчить про те, що “хороші” бактерії в кишківнику можуть впливати на нашу поведінку, роблячи нас більш альтруїстичними.
Кишкова мікробіота відіграє важливу роль у роботі травного тракту. Але її вплив виходить за межі травної функції. Вже існують докази ролі мікробіому кишківника в регуляції соціальної та емоційної поведінки тварин. Однак залишається невідомим, чи впливає склад кишкової мікробіоти на прийняття соціальних рішень у здорових людей.
Мікроорганізми впливають на поведінку, пізнання та роботу мозку. Екосистема кишечника взаємодіє з центральною нервовою системою через різні шляхи, включаючи блукаючий нерв. Кишечник також може використовувати біохімічні сигнали, які запускають вивільнення нейромедіаторів, таких як дофамін і серотонін, що є важливими для належної роботи мозку.
Для вивчення цього ефекту дослідники набрали 101 учасника. Протягом семи тижнів 51 людина приймала харчові добавки, що містять пробіотики (корисні бактерії) і пребіотики (поживні речовини, які сприяють бактеріальній колонізації в кишечнику), а ще 50 осіб отримували плацебо.
Всі вони брали участь у грі “Ультиматум” протягом двох сесій на початку та наприкінці періоду прийому добавок. У цій грі один учасник ділить гроші між собою та іншим гравцем, а той може прийняти або відхилити пропозицію. Ультиматум використовується в різних дослідженнях, щоб зрозуміти, як люди приймають рішення в соціальних ситуаціях і як на ці рішення впливають різні фактори.
Вчені виявили, що група, яка приймала добавки, стала частіше відкидати нерівні пропозиції після семи тижнів прийому. Учасники відмовлялися від несправедливого розподілу коштів, навіть якщо різниця була незначною. Це свідчить про те, що “хороші” бактерії в кишечнику можуть впливати на нашу поведінку, роблячи нас більш альтруїстичними.
Не виключено, що, контролюючи мікробіоту кишечника за допомогою дієти, можна позитивно впливати на процес прийняття рішень. Проте вчені вважають, що поки що зарано робити висновки про те, що кишкові бактерії знижують раціональність і підвищують сприйнятливість до соціальних факторів. Потрібні подальші дослідження.