Основними винуватцями синдрому руйнування бджолиних колоній виявилися паразитичні кліщі, вражаючі жирове тіло комах.
Бджоли — найважливіші запилювачі рослин, життєво необхідні для росту багатьох сільськогосподарських культур. Тим тривожніше тривають уже кілька десятиліть їх вимирання і масовий вихід з вуликів. Синдром руйнування бджолиних сімей активно досліджується науковцями, які називають три його можливі причини: нестача або недостатню різноманітність харчування, поширення паразитичних кліщів варроа, а також токсичну дію розпилюваних пестицидів, насамперед неонікотиноїди. Стурбовані проблемою влади Євросоюзу збираються навіть заборонити їх використання.
Однак групі професора Мерілендського університету, відомого експерта в області здоров’я бджіл Денніса Ван-Енгельсдорпа (Dennis vanEngelsdorp) вдалося показати, що ці три причини зовсім не рівнозначні, а в корені синдрому руйнування бджолиних сімей лежать паразити, що викликають варроатоз. Досі вважалося, що ці кліщі лише висмоктують гемолімфу, послаблюючи заражену бджолу і поширюючи мікробні інфекції. Однак у статті, опублікованій в журналі PNAS, вчені повідомляють, що насправді метою кліща виступає жирове тіло бджіл.
Цей орган комах накопичує поживні речовини і бере участь в їх обміні, а також фільтрує гемолімфу від токсинів.
Автори додають, що раніше американський ентомолог Ален Коен (Allen Cohen) вже публікував повідомлення про харчування кліщів варроа жировим тілом, однак його стаття залишилася непоміченою. За словами Рамсі, омана виникла завдяки кільком статтям ще радянських вчених. Перекладені на англійську в 1970-х, вони стали джерелом помилкових відомостей про харчування кліщів гемолімфою і досі не перевірялися.