Група вчених зі шведського університету перевірили гіпотезу про те, що запахи впливають на імунітет. Вони опублікували звіт про дослідження в журналі Evolution, Medicine, and Public Health.
Запахи тісно пов’язані з хворобами та відразою, і дослідження показали, як нюх передає сигнали хвороби як у тварин, так і у людей. Вчені провели невелике дослідження, щоб перевірити, чи можуть неприємні запахи викликати «підготовчу» імунну відповідь у людей.
Учасникам пропонували 16 різних запахів, включаючи чотири нейтральних (дистильованої води, мінеральної оливи, фталату і пропіленгліколю) і 12, які зазвичай викликають огиду, серед них — ферментованого оселедця, французького сиру, гнилих дріжджів, а також вчені використовували штучні аромати-суміші сечі і поту.
Учасники експерименту самі оцінювали ступінь відрази до ароматів за шкалою від 0 до 100. Також вчені збирали електроміографічні дані про активність мімічних м’язів у відповідь на той чи інший запах у піддослідних. Коли вони точно відстежили, як добровольці ставляться до тих чи інших запахів, дослідники знову дали добровольцям їх понюхати і на цей раз взяли зразки слини.
Вони відстежували концентрацію фактора некрозу пухлини TNF-альфа, а також секреторного імуноглобуліну А (sIgA). TNF-альфа – білок, який виділяють імунні клітини в ротовій порожнині у відповідь на появу бактерій, стимулюючи захист організму, готуючись до їх вторгнення і знищення. Схожим чином діє sIgA. Його виробляють клітини слизової, щоб не дозволити бактеріям закріпитися.
Виявилося, що суб’єктивне і об’єктивне ставлення людей до певних ароматів, а також рівні TNF-альфа у слині збільшилися відразу після впливу огидних запахів у зразку з 36 осіб. В цілому, результати дослідження свідчать про співпрацю між поведінковими механізмами уникнення патогенів при нюху, опосередкованими емоцією відрази, і механізмами усунення патогенів, полегшеними запальними медіаторами.