Міжнародна океанографічна експедиція поблизу узбережжя Нової Англії виявила величезний резервуар прісної води під морським дном, відкривши нові горизонти для вивчення підземних гідрогеохімічних процесів та кругообігу азоту.
Протягом 74 днів команда з 41 дослідника зібрала 718 кернів загальною довжиною понад 871 метр у межах гідрогеологічної кампанії, організованої Європейським консорціумом IODP. Вода, отримана зі свердловин, була настільки чистою, що наближалась до якості питної. “Я не думав, що вона буде настільки близькою до тієї, що ми отримуємо з-під крана”, – поділилась враженнями професорка Ребекка Робінсон з Університету Род-Айленда.
Цей винятковий результат став можливим завдяки ретельно продуманій технології буріння, яка враховувала швидкість потоку, розташування обладнання та стабільність осадових колон. “Щоб запобігти обвалу колони осаду, ми повинні були стратегічно підійти до вибору місця викачування”, – пояснила Робінсон. Успішне добування понад 50 000 літрів води стало доказом технологічної ефективності цієї експедиції.
Незвичне відкриття — освіжена підземна прісна вода у морському середовищі — відкрило новий фронт досліджень. Ця вода, на думку вчених, могла потрапити до підземних пластів під час льодовикових періодів, коли рівень моря був набагато нижчим. Зараз вона зберігається в пористих відкладеннях шельфу. Робінсон зазначає, що “вивчення цієї води до такої міри, щоб провести геохімічну оцінку її історії, є безпрецедентним в океанському бурінні”.
Дослідники аналізують ізотопи вуглецю-14 і гелію-4, щоб визначити вік підземної води, а також проводять вимірювання азотного складу. За словами Робінсон, “всі організми потребують азоту, тому його кругообіг вказує на типи мікробної переробки, які відбуваються”. Ці дослідження допоможуть зрозуміти, які мікробні процеси формували хімію води протягом тисячоліть.
Після завершення первинного аналізу зразки будуть збережені у сховищі кернів Бременського університету. Там у 2026 році наукова команда збере додаткові дані, складе попередні звіти та розпочне публікацію результатів. “Всі дані експедиції будуть у відкритому доступі”, — зазначено в офіційному повідомленні.
Важливо, що ця вода не лише дає уявлення про стародавні кліматичні умови, але й може слугувати потенційним джерелом прісної води у майбутньому. У контексті глобальної водної кризи подібні підземні резервуари викликають стратегічний інтерес. Крім того, дослідження кругообігу азоту у таких середовищах сприятиме розумінню життєздатності підземних екосистем та їхньої ролі в глобальному біогеохімічному циклі.
Ця експедиція стала унікальним прикладом міжнародної наукової співпраці, злагодженої логістики та інноваційних методів відбору проб. Її результати здатні вплинути не лише на геологію та гідрологію, а й на екологію, мікробіологію та навіть політику управління водними ресурсами.