Невідомий космонавт на борту МКС нещодавно зробив незвичайне зображення Землі з двома не пов’язаними між собою блакитними плямами світла, які сяють в атмосфері планети.
Космонавт на борту Міжнародної космічної станції (МКС) зробив незвичайне зображення Землі з космосу. На фотографії видно дві химерні блакитні плями світла в атмосфері планети. Сліпуча пара виглядає “трохи потойбічною”, пише Live Science. Насправді вони з’явилися в результаті двох не пов’язаних між собою природних явищ, які просто відбулися одночасно.
Зображення зробив неназваний член екіпажу 66-ї експедиції, коли МКС проходила над Південно-Китайським морем. Фотографію опублікувала Земна обсерваторія НАСА.
Зображення надано NASA Earth Observatory
Перша пляма світла, яку видно внизу зображення — – це масивний удар блискавки в районі Сіамської затоки. Удари блискавки, як правило, важко побачити з МКС – зазвичай вони приховані хмарами. Але ця конкретна подія відбулася поруч з великим круглим розривом у верхній частині хмар. Через це блискавка освітила навколишні стіни хмарної структури, схожої на кальдеру, створивши кільце, що світиться.
Зображення надано NASA Earth Observatory
Друга синя пляма, яку можна побачити в правому верхньому куті зображення, з’явилася в результаті викривлення місячного світла. Орієнтація природного супутника Землі стосовно МКС призводить до того, що світло, яке воно відображає від Сонця, проходить прямо через атмосферу планети, що перетворює його в яскраво-синю пляму з нечітким ореолом. За даними Земної обсерваторії НАСА, цей ефект викликаний тим, що частина місячного світла розсіюється на крихітних частинках в атмосфері Землі.
Зображення надано NASA Earth Observatory
Різні кольори видимого світла відрізняються різною довжиною хвиль, що впливає на їх взаємодію з атмосферними частинками. У синього світла найкоротша довжина хвилі і, отже, воно краще розсіюється, через це Місяць на зображенні став синім. Той же ефект пояснює, чому небо здається блакитним в денний час: за даними НАСА, сині довжини хвиль сонячного світла розсіюються найбільше і стають більш видимими для людського ока.