Метод очищення води з використанням принципу зворотного осмосу, почав широко застосовуватися порівняно не так давно. Вже на початку 60 – х років перші установки, що використовують цей метод, опріснювали морську воду. Спосіб виявився вельми перспективним, і вже в наші дні, вдосконалені технології зворотного осмосу працюють у більшості компаній, що випускають бутильовану питну воду. Крім цього система осмос працює над приготуванням чистої води, без будь-яких домішок, для виробництва всіляких інших безалкогольних напоїв, соковмісних нектарів, пива і якісних лікеро-горілчаних виробів. Не обходиться без систем і фармацевтичне виробництво.
Поступово нові технології змогли зробити осмос доступним для звичайного споживача, для використання його в побуті, тобто як для очищення питної води багатоквартирних будинків, так і для використання в наших квартирах. В даний час по всьому світу вже встановлені сотні тисяч подібних систем. Вода, яка очищена методом зворотного осмосу, отримує надзвичайно високий ступінь очищення. За своїми органолептичними властивостями вона максимально наближена до талої води, яка, на думку Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (ВООЗ), вважається найбільш прийнятною для організму людини.
Принцип дії осмосу створений самою природою і є основою для обміну речовин практично всіх живих організмів на планеті. За рахунок дії осмосу, живі клітини отримують живильні речовини і, що не менш важливо виводять шлаки.
Зручно розглядати ефект осмосу, на прикладі, коли дві посудини із розчинами солей різної концентрації розділені між собою напівпроникною мембраною. Ця мембрана здатна пропускати лише молекули речовини певного розміру, і природно є непереборною перешкодою для речовин, молекули яких за своїм розміром значно більше, ніж отвори в мембрані.
Саме з цієї причини, молекули води, які мають менший розмір, ніж молекули солей, вільно проникають через мембрану, а відповідно молекули, які знаходяться у воді солей, не здатні це зробити. Якщо ж у посудинах, розділених напівпроникною мембраною, будуть перебувати розчини з різною концентрацією розчинених в них солей, то молекули води, через різницю густин рідини і відповідно різного тиску будуть проникати через мембрану з посудини з меншою концентрацією, в посудину, де знаходиться більше концентрований розчин, при цьому рівень рідини буде підвищуватися.
Різниця рівнів розчинів по їх висоті, пропорційна силі, яка діє на воду, змушуючи молекули рухатися через мембрану. Така сила називається у фізиці “осмотичним тиском”. Якщо ж на розчин більшої концентрації діятиме зовнішній тиск, сильніший від осмотичного, молекули води змінять напрямок руху через мембрану на зворотнє. Тобто з посудини з більш концентрованим розчином в посудину, де концентрація розчину менша. Такий ефект і називається “зворотнім осмосом”.
Цей принцип руху молекул, лежить в основі всіх очисних установок зворотного осмосу. Під час очищення води з використанням методу зворотного осмосу, вода і речовини, розчинені в ній діляться на два потоки, кожен з яких має відмінну від іншої концентрацію солей, очищена вода в одному потоці, і вода з більшою концентрацією солей в другому, яка зливається в дренаж.
У результаті бачимо, що зворотний осмос здатний забезпечити більш високий ступінь очищення води, ніж більшість відомих на сьогоднішній день методів фільтрації, в основі яких лежить метод механічної фільтрації дрібних часток і сорбції речовин через активоване вугілля.
У системах зворотного осмосу, що використовуються в побуті, тиск води на мембрану, дорівнює тиску води у водопровідній системі. Якщо збільшується тиск води у водопроводі, то і тиск на мембрану відповідно зростає. Таким чином, ми бачимо, що продуктивність мембранних елементів безпосередньо залежить від тиску вхідної води.
Важливим моментом є те, що збільшення тиску води на вході не впливає на зростання вмісту солей і різних шкідливих речовин на виході, тобто в очищеній воді. Навпаки, збільшуваний тиск води не тільки підвищує продуктивність мембрани, але і значно покращує якість фінального очищення.
Внаслідок того, що розмір вірусів і шкідливих бактерій досить великий, практично виключається ймовірність проникнення їх через отвори мембрани. В цей же час, мембрана вільно пропускає розчинений кисень та інші гази, які визначають смак очищеної системою води. У кінцевому рахунку, на виході системи зворотного осмосу, одержувана очищена вода стає свіжою і смачною.