Протягом тисячоліть океани Землі покладалися на систему циркуляції, що працює як конвеєр. Але Атлантична меридіональна циркуляція (AMOC) може бути на межі колапсу, попереджають вчені. Складне моделювання виявило, що переломний момент, пов’язаний із припливом прісної води до певних районів океану, може настати вже 2025 року. Більш оптимістичний прогноз — крах АМОС відбудеться в межах 2100 року, тобто нинішні покоління його не застануть. Коли в Атлантичній течії відбудеться неминучий збій, це мінімум на сторіччя занурить Північну півкулю у кліматичний хаос.
Атлантична меридіональна циркуляція (AMOC) несе теплу воду північ Атлантики з Південної півкулі, вона виділяє тепло і замерзає. У процесі заморожування сіль концентрується у незамерзлій частині океанської води. Ця надсолона вода опускається, повертається на південь і знову нагрівається, перезапускаючи процес. Гольфстрім є частиною цього потоку. Виділення тепла допомагає зберігати температуру в Європі та частково Північній Америці стабільною. Але дані за останні 100 000 років дозволяють припустити, що іноді АМОС раптово зупиняється, що призводило до серйозних кліматичних змін лише за кілька десятиліть.
Міжурядова група експертів ООН зі зміни клімату заявила, що колапсу не відбудеться до 2100 року. Але кілька вчених кажуть, що це може бути не так. Вчені вважають, що сценарій колапсу може повторитися вже 2025 року внаслідок зміни клімату. Однак досі не було можливості з’ясувати, чи рухається течія до переломного моменту.
- Фахівці вважають, що виробництво первинного пластику досягло піку
- Смог в Китаї краде сонячну енергію
- Оселедець і сардини можуть зникнути через глобальне потепління
Оскільки підйом та опускання AMOC залежить від солоності води, ця циркуляція дуже чутлива до притоку прісної води. У міру потепління клімату та зміни характеру опадів змінюється характер надходження прісної води в океан. Двигун цього конвеєра знаходиться біля узбережжя Гренландії, де в міру танення льоду через зміну клімату до Північної Атлантики надходить дедалі більше прісної води, що уповільнює всі процеси — насиченої сіллю води на південь надходить дедалі менше.
Дослідники змоделювали це поступове збільшення прісної води протягом 2200 років, використовуючи найсучасніші кліматичні моделі. Вони виявили, що потік прісної води в Атлантичний океан на 34 градусах південної широти (де знаходиться Південна Африка) може бути ознакою краху AMOC, що насувається. Моделювання показало, що за 25 років до колапсу АМОС цей потік досягає мінімуму. Тим часом реальні кліматичні дані свідчать, що такого мінімуму давно досягнуто і ми можемо перебувати вже наприкінці 25-річного «попереджувального» циклу. Однак повної впевненості в цьому вчені не мають, оскільки не зрозуміла причина зниження попадання в Південну Атлантику прісної води — це може бути і завершення чергового кліматичного циклу на планеті, і результат зміни самого клімату через викиди СО2. Який із цих сценаріїв ми спостерігаємо стане ясно вже наступного року.
Якщо AMOC впаде в найближчому майбутньому, наслідки будуть жахливими. У Північній півкулі настане помітне похолодання, а в Південній півкулі потепління, хоча меншою мірою. За оцінками вчених, протягом століття зниження середньорічної температури у Європі становитиме до 10°C. Колапс AMOC також вплине на розподіл опадів по всьому світу. Вологі та посушливі сезони у тропічних лісах Амазонки поміняються місцями, що призведе до серйозних екологічних наслідків та частіших екстремальних погодних явищ. Їхня сила також, ймовірно, зросте.