Проблема забруднення Світового океану вийшла на новий рівень: вчені вперше вивчили організми глибоководних риб та інших морських мешканців на предмет мікроволокон і виявили наявність мікрочастинок пластику в їх організмах.
За словами фахівців, ситуація вийшла з-під контролю вже давно: за даними на 2015 рік, у Світовому океані плавало близько п’яти мільярдів пластикових частинок (їх вистачило б, щоб заповнити майже 600 фюзеляжів великих літаків). З мегаполісів і промислових міст приходять все більш страхітливі дані про кількість пластикового сміття, хоча і вони напевно не відображають повної картини, впевнені експерти.
І все-таки раніше мова йшла в основному про прибережні райони. Тепер же масштаб забруднення зріс: пластик досяг глибинних вод Світового океану. Група морських біологів з Університету Брістоля провела перший у світі збір проб мікропластика з тканин морських тварин, що мешкають на глибині.
Нагадаємо, що під мікропластиком вчені мають на увазі пластикові елементи до п’яти міліметрів в довжину – це продукти розкладання синтетичних тканин або великих пластикових предметів. Джерелом таких забруднень може бути тюбик від шампуню або зубної пасти, пластикова упаковка купленого в магазині товару, дитячий підгузник або ватяна паличка, стара футболка з синтетики — всі ті предмети, які ми викидаємо у відро для сміття, не відправляючи на переробку.
Збір морських тварин вчені проводили за допомогою телекерованого підводного апарата (ТНПА) в акваторіях Атлантичного і Індійського океанів на глибині від 300 до 1800 метрів.
Об’єктами вивчення стали істоти різних типів – жалкі клітини(Cnidaria), голкошкірі (Echinodermata), членистоногі (Arthropoda). Дві третини з них, в тому числі раки-відлюдники, приземкуваті омари, голотурії (морські огірки) містили мікроволокна пластику в щупальцях, зябрах, шлунках і ротах.
Волокна мали товщину близько 200 нанометрів і складалися іноді з одного матеріалу, а іноді – з різних: поліпропілену, віскози, акрилу і модифікованого акрилу, поліестеру. При цьому наявність в організмах морських мешканців токсичних речовин було характерно для різноманітних глибин і ділянок акваторії.
“Результати вразили мене і ще раз нагадали, що пластикове забруднення може досягти найвіддаленіших точок Землі”, — прокоментувала дослідження професор бристольської школи геонаук Лаура Робінсон (Laura Robinson).
Походження пластикових частинок поки не визначено, адже їх вперше виявили за тисячі кілометрів від наземних джерел забруднення.
Зате вдалося точно встановити, що в усі організми волокна потрапили разом з їжею. Що не дивно, оскільки за розміром мікропластикові частинки схожі на “морський сніг” – це опади з органічних матеріалів, що спускаються на дно з верхніх шарів океану. “Сніг” є для тутешніх мешканців одним з основних джерел їжі, а переплутати його з пластиковим сміттям дуже легко. Зрозуміло, що дієта з неперетравленого пластику поступово вбиває все більшу кількість тварин.
Але справа не тільки в смерті морських мешканців. Екологи попереджають: сьогодні кожна викинута на смітник пластикова пляшка рано чи пізно опиниться на вашому обідньому столі, якщо ви їсте рибу або морепродукти.