Наука

Вчені переглянули оптимальну тривалість сну

У новому дослідженні перевіряли зв’язок між атрофією мозку і тривалістю сну. Цей показник вибрали тому, що люди можуть легко контролювати те, скільки вони сплять. В результаті вчені з’ясували, що невідповідність загальноприйнятим рекомендаціям зовсім не призводить до поганих результатів.

Ідеальна тривалість сну – це давнє питання, на яке дослідники пропонують різні відповіді та аргументи. Зазвичай дорослим рекомендують відпочивати не менше семи-восьми годин: вважається, що більш короткий сон може негативно впливати на фізичне, психічне і когнітивне здоров’я, підвищувати ризик розвитку деменції і хвороби Альцгеймера. З іншого боку, попередні дослідження показали, що люди, які вважають за краще довше спати вночі і дрімати вдень, мають підвищений ризик гострого порушення кровообігу в мозку.

Проте вчені досі достовірно не з’ясували, яка кількість сну пов’язана зі здоров’ям мозку і чи існує причинно-наслідковий зв’язок між ними. З цією проблемою вирішили розібратися співробітники Університету Осло (Норвегія) разом з колегами з Данії, Швеції, Іспанії, Великобританії, Німеччини, Швейцарії та США. Їх стаття опублікована в рецензованому науковому журналі Nature Human Behaviour.

Дослідники нагадали, що стан мозку містить безліч параметрів, серед яких — швидкість атрофії його кори при старінні, коли обсяг коркової речовини зменшується приблизно на 15-20 відсотків. Цей процес може прискорюватися при зниженні когнітивних функцій, хвороби Альцгеймера, серцево-судинних порушеннях. Нижчі показники атрофії пов’язані зі здоровим способом життя.

“Отже, якщо недолік сну згубно впливає на мозок, цілком ймовірно, що він буде корелювати з більш високими показниками атрофії. Проте комісія журналу Lancet з профілактики деменції та експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я не вважали докази ролі сну в нейродегенерації достатньо переконливими, щоб включити його до числа 12 потенційних факторів ризику. І лише в кількох дослідженнях перевіряли зв’язок між тривалістю сну і атрофією мозку за допомогою МРТ”, — додали автори роботи.

Вони проаналізували 8153 результати МРТ головного мозку 3893 жителів Європи та США у віці від 20 до 89 років. Діагностику проводили в середньому протягом 2,51 року (максимум — 11,2 року). Також враховували індекс маси тіла, рівні доходу та освіти, наявність симптомів депресії. У додатковий аналіз включили 51 295 результатів МРТ більш ніж 47 тисяч учасників. Деякі люди пройшли генетичний аналіз для подальшого вивчення взаємозв’язку сну та стану мозку.

Тривалість сну, яку вимірювали за допомогою Піттсбурзького індексу якості сну, Каролінського опитувальника та інших методів анкетування, в середньому залишалося стабільною в учасників дослідження — сім годин протягом життя, тобто на рівні або трохи менше рекомендованої норми. Ці дані порівняли з результатами кортикального аналізу, приділивши особливу увагу товщині кори головного мозку.

В результаті вчені прийшли до висновку, що тривалість сну не пов’язана зі стоншенням кори, втратою обсягу або змінами площі. Стать учасників і вік теж не позначилися на результаті. Тоді автори наукової роботи вирішили розглянути всю вибірку перехресних даних і розрахувати, скільки годин сну корелює з максимальним відносним об’ємом головного мозку і товщиною кори.

З’ясувалося, що 6,5 години — оптимальна тривалість нічного відпочинку (критична нижня межа — 5,7 години, верхня — 7,3 години), причому не тільки для мозку, але і для якості сну в цілому. Саме таку кількість годин асоціювалося з максимальним обсягом підкіркових структур, найменшими шлуночками мозку і найбільш товстою корою.

“У сукупності лонгітюдні, перехресні та генетичні дані продемонстрували, що коротка звична тривалість сну слабо пов’язана з погіршенням стану мозку у здорових дорослих, а сон менше семи годин корелює з найбільш сприятливим його станом”, — підсумували дослідники.
Back to top button