У Південній Африці знаходиться серія одних з найважливіших археологічних пам’яток Піннаклі-Пойнт, де вивчають походження людини. Це місце було своєрідним раєм для стародавньої людини й тварин.
Зараз це ділянка берегової лінії затоплена. Але раніше, як вважають вчені, вона являла собою унікальну екосистему – Палео-Агуальску рівнину, яка на довгий час стала справжнім домом для людини і тварин. Зараз по всій береговій лінії розташована велика кількість печер, де жили люди 170 000 років тому.
Один з авторів дослідження, археолог Кертіс Мареїн, протягом десятиліть вивчав цей унікальний регіон, охопивши період між 2,6 млн. та до 11 700 років тому. А його співавтор, антрополог Джеймі Ходжкінс, разом з колегами свердлив зуби стародавніх м’ясоїдних тварин, таким чином намагаючись простежити їх міграційні потоки. Вони сконцентрувалися на міграціях антилоп. Сам метод полягає у вивченні ізотопів вуглецю і кисню в зубній емалі. Вона може розповісти про характер міграцій, про що можна зробити висновок спостерігаючи за зміною рівня вуглецю в рослинах, які тварина їсть в міру росту зубів.
Контрольним тваринам вчені взяли антилопу редунка, що не мігрує, і порівняли з емаллю мігруючих антилоп, таких, наприклад, як антилопа гну. В результаті у тварин не було знайдено ніяких міграційних патернів. Це говорить про те, що всі ці тварини жили в одному місці і були щасливі в цьому раю. Ходжкінс говорить про те, що це було відмінне місце з точки зору ресурсів. «Під час міжльодовикових періодів, коли узбережжя наближалося до печер, у людей були молюски та інші продукти, а коли берег розширювався в льодовиковий період, у людей був доступ до багатого земному простору», – розповідає вчений.
Цьому дослідженню знаходить підтвердження і ще одне відкриття. Вчені з групи Мареїна з’ясували, що, незважаючи на виверження вулкана на горі Тоба в Суматрі, яке відбулося 74 000 років тому і призвело до глобальної зими, люди в Піннаклі-Пойнт не просто вижили, а й процвітали.
Натхнення: www.popmech.ru