Розробники передової електроніки переконані, що в найближчому майбутньому людина буде спілкуватися з електронікою за допомогою своєї шкіри.
Уявіть собі своєрідну тактильну азбуку Морзе: легким поштовхом у бік GPS-навігатор дасть зрозуміти, що потрібно повернути, а мобільний телефон легким погладжуванням по зап’ястку повідомить про вхідний дзвінок. Подібна технологія позбавить від необхідності постійно стежити за екраном і слухати звук, що доноситься з динаміка. Також «віброінтерфейс» допоможе тісніше взаємодіяти з навколишнім світом людям з втратою зору або слуху. У більш широкому плані віброінтерфейс дасть абсолютно нові можливості по взаємодії з електронікою. Наприклад пілот зможе буквально шкірою відчувати тангаж літака, солдат миттєво і не відволікаючись від поля бою отримає інформацію про напрямок обстрілу, бігун зможе пробігти все місто, жодного разу не подивившись на екран навігатора і т.д.
В даний час подібний тактильний інтерфейс розробляється в Массачусетському технологічному інституті. Керівник цього проекту Лінетт Джонс відзначає, що в нашій шкірі приблизно така ж кількість чутливих рецепторів, як і в сітківці ока. Іншими словами, у нас є безліч рецепторів, розосереджених на площі майже 2 кв. м, на відміну від ока, де всі рецептори сконцентровані на маленькій ділянці.
Вчені з MIT вперше склали обширну та детальну карту чутливості людського тіла до тактильних подразників. Наприклад, люди більш чутливі до певних впливів на боки тулуба, на відміну від передпліччя. Дана інформація допоможе розробити вібраційні «дисплеї», які будуть давати нашій шкірі чіткі та помітні сигнали. В результаті відпаде необхідність часто дивитися на екран мобільного пристрою або намагатися почути звук в галасливій обстановці.
Прототип «вібродісплея», розроблений командою Джонс, являє собою еластичну манжету з акселерометром і до 8 невеликих незбалансованих електромоторчиків, аналогічних тим, що використовуються у мобільниках для вібродзвоника. Вчені використовували дану манжету для установки на різні частини тіла: долоні, передпліччя і стегна. Експерименти показали, що механічні коливання двигуна швидко поширюються через шкіру. Цікаво, що акселерометр показував загасання вібрацій на відстані 8 мм від вібромотора, але більшість людей відчували вібрацію на відстані до 24 мм, виходить, що шкіра не просто сприймає вібросигнал, але і суб’єктивно підсилює його. Також з’ясувалося, що в деяких місцях шкіра гасить вібросигнал нерівномірно: іноді людина може чітко визначити різницю у швидкості обертання двох моторчиков, а іноді ні.
Всі учасники експерименту відзначили, що вібросигнали найкраще відчуваються на долонях, менше на стегнах і передпліччя, причому у всіх трьох місцях краще відчуваються вібрації чотирьох кутових вібромоторців.
Таким чином, можна визначити уявний вигляд майбутнього віброінтерфейса. Швидше за все це буде браслет для повсякденного користування або спеціальна рукавичка або манжета на стегно для професійного використання. Функціональність такого вібропристрою буде більша, ніж здається на перший погляд: наша шкіра може сприймати досить складний малюнок тактильних відчуттів, так що вібродісплей значно розширить межі спілкування з електронікою і зробить це спілкування більш комфортним і безпечним.
Натхнення: rnd.cnews.ru