Близько десяти років тому еволюційні психологи припустили, що у людей насправді існує не одна, а дві імунних системи. Крім усім відомої – тієї, яка відповідає за внутрішній захист організму від патогенів, є ще й зовнішня. Її назвали поведінковою (behavioral immune system). Вважається, що ця система несвідомо активується, коли при взаємодії з зовнішнім світом у нас з’являється загроза зараження хворобою.
Звичайно, людина не може побачити бактерії або віруси неозброєним оком. Зате вона здатна ідентифікувати сигнали, що надходять від іншої людини (такі як кашель, неприємні запахи або ураження шкіри), які попереджають про небезпеку.
Але, можливо, поведінкова імунна система, незважаючи на всю очевидну користь, приносить нам і шкоду. Зокрема, заважає налагоджувати соціальні зв’язки.
Дослідники з Університету Макґілл (Канада) з’ясували, що активація “передової захисної лінії” призводить до формування упередженого ставлення до людини, від якої надходить сигнал про загрозу.
Автори вирішили дізнатися, що відбувається, коли одночасно активується два фундаментальних і в даному випадку конкуруючих бажання – знайти партнера для відносин (і, можливо, продовження роду) і убезпечити себе від хвороби.
Фахівці провели випробування серед молодих гетеросексуальних людей у віці від 18 до 35 років, частина з яких знайомилася з Інтернету (66 осіб), а частина в реальному житті – на експрес-побаченнях (121 особа).
Виявилося, що в останньому випадку поведінкова імунна система набагато частіше грала з хлопцями та дівчатами злий жарт. Коли вона активувалася, то в 80% випадків автоматично гальмувала стимул продовжувати спілкування, навіть коли добровольці оцінювали привабливість партнера дуже високо.
За її словами, крім того, як люди несвідомо і свідомо ставляться один до одного, є й інші важливі чинники, які впливають на розвиток відносин. Один з них, як з’ясувалося, – це страх хвороби.
Цікаво, що ступінь активації поведінкової захисної системи залежить від того, наскільки сприйнятлива людина до хвороби, яка їй потенційно загрожує. За цим принципом була розроблена шкала “потенційної уразливості”, яка визначає, якою мірою проявиться захисний механізм. Наприклад, в одному випадку зовнішній сигнал про небезпеку може викликати легке подразнення, а в іншому – безповоротну огиду, пояснюють психологи.
Більш докладно про цю роботу розповідається в статті, яка була опублікована у виданні Personality and Social Psychology Bulletin.