Земля

Зміна клімату може призвести до переповнення «небесних річок»

До кінця століття на більшій частині земної кулі екстремальні погодні явища, відомі як атмосферні річки (atmospheric rivers), швидше за все, стануть більш «повноводними». Проте загальна їх кількість через зміни клімату трохи зменшиться. До такого висновку прийшли фахівці НАСА.

[box type=»info» ]Пояснимо, що під терміном «атмосферні річки» розуміються довгі і вузькі струмені повітря, які переносять величезну кількість водяної пари від тропіків до більш помірних широт. Ширина таких «небесних річок» зазвичай коливається в межах від 400 до 600 кілометрів. І зазвичай вони переносять у вигляді водяної пари стільки ж води, скільки могли б вмістити 25 річок типу Міссісіпі.[/box]

Коли атмосферна річка обрушується на узбережжя, особливо при зіткненні з гірським масивом (таким як Сьєрра-Невада або Анди), більша частина водяної пари осідає на сушу у вигляді дощу або снігу.

Такі системи – явище не рідкісне: у будь-який момент часу Земля в середньому може похвалитися близько 11 «небесними річками». В багато районів земної кулі вони приносять необхідні опади, також вони вносять важливий внесок у щорічні запаси прісної води. Однак більш потужні атмосферні річки можуть викликати катастрофічні повені.

До недавнього часу наукові роботи з вивчення змін клімату (які вплинуть в тому числі і на атмосферні річки) обмежувалися лише двома регіонами світу: заходом США і Європою. Так як зазвичай фахівці користуються різними методами для визначення «небесних річок» і різними моделями прогнозування клімату, тому висновки однієї роботи кількісно не могли бути зіставлені з даними іншого.

На цей раз вчені з НАСА використовували більш раціональний і глобальний підхід для оцінки наслідків змін клімату, що стосуються атмосферних річок.

Автори роботи спиралися на два ресурси: наборі широко використовуваних прогнозів глобальних кліматичних моделей для 21 століття та алгоритм виявлення атмосферних річок, який може бути застосований до результатів кліматичної моделі.

Відзначається, що алгоритм визначає довжину, ширину атмосферних річок, а також кількість водяної пари, яку вони переносять.

Фахівці НАСА використовували алгоритм виявлення атмосферних річок як за фактичними спостереженнями, так і за моделлю кінця 20 століття. Подальші порівняння даних показало: моделі дають реалістичне уявлення про атмосферні річки для клімату минулого століття.

Після вчені застосували алгоритм, використовуючи дані моделі клімату кінця 21 століття. Пізніше вони також порівняли частоту появи і характеристики атмосферних річок для поточного клімату з прогнозами на майбутнє.

Згідно з прогнозами, атмосферні ріки стануть значно більш довгими і широкими, ніж ті, які спостерігаються сьогодні.

«Результати роботи показують, що у разі сценарію, при якому викиди парникових газів залишаться на сьогоднішньому рівні, до кінця XXI століття у світі буде приблизно на 10 відсотків менше атмосферних річок», — заявив провідний автор дослідження Дуан Валізер (Duane Waliser) з Лабораторії реактивного руху НАСА.

Тим не менш, говорить Валізер, результати показують, що атмосферні річки в середньому на 25 відсотків ширше і довше, а значить, сильні дощі і сильні вітри будуть траплятися приблизно на 50 відсотків частіше.

Також дослідники «згодували» алгоритмом дані кліматичних моделей, які передбачали більш скромне збільшення швидкості викидів парникових газів. У цьому випадку вони отримали схожі, хоча і менш радикальні зміни. Фахівці зробили висновок про прямий зв’язок між масштабами потепління і частотою і навіть суворістю погодних явищ, які визначаються атмосферними річками.

Вчені стверджують, що дослідження має подвійну цінність. По-перше, знання про те, як атмосферні річки можуть змінитися в майбутніх кліматичних умовах, допоможуть вченим передбачати потенційні наслідки цих змін. Це особливо актуально для мешканців місць, схильних до впливу атмосферних річок. Мова йде про Північну Африку, Нову Зеландію і Західну Європу.

По-друге, новий підхід дозволяє досліджувати атмосферні річки на глобальному рівні. Робота дає основу для аналізу і порівняння, якої раніше не було зовсім.

Кнопка «Наверх»