Руйнування та повторне утворення великої кількості води спостерігали у диску, що оточує молоду зірку, розташовану у центрі туманності Оріона.
Міжнародна група астрономів відкрила таємничий процес постійної руйнації та формування величезної кількості води, об’єднавши спостереження космічного телескопа «Джеймс Вебб» та розрахунки на основі постулатів квантової фізики. Аналіз показує, що у протопланетному диску d203-506, розташованому в туманності Оріона, щомісяця випаровується і знову утворюється цілий «океан води».
Спостерігаючи за d203-506 дослідники встановили, що інтенсивне ультрафіолетове випромінювання, яке виробляється масивними зірками, призводить до руйнування та повторного утворення води в протопланетному диску. Квантова фізика вказує, що при руйнуванні води ультрафіолетовим світлом вивільняється молекула гідроксилу і випускаються фотони.
За допомогою чутливої оптики космічного телескопа дослідники порахували кількість гідроксильних радикалів (OH) і фотонів, що випускаються при руйнуванні води. Аналіз показує, що за місяць у системі руйнується обсяг води, якого вистачило б, щоб наповнити всі океани на Землі.
Спостереження формування та руйнування води у протопланетному диску. Анімація: M. Zannese. Знімок туманності Оріону: NASA/ESA/CSA/PDRs4All/Salom?
Подальший аналіз показав, що на цьому процес не закінчується: гідроксильна група — це тільки проміжний продукт. Вступаючи у реакцію з атомарним киснем, вона знову утворює воду. Таким чином, у протопланетному диску у молодої зірки відбувається постійний кругообіг води.
Вода є важливим інгредієнтом виникнення життя, як її розуміють нині. На Землі більшість води утворилася задовго до народження Сонячної системи, в холодних регіонах міжзоряного простору при температурі -250 °С. Однак її частина могла бути зруйнована і знову утворена, коли Сонячна система була лише диском з газу і пилу. Деяка частина води на планеті пройшла ті ж цикли, що й у протопланетному диску d203-506, вважають учені.