Американські вчені провели дослідження на мишах і з’ясували, що багато типів аутизму пов’язані з тими самими мозковими клітинами, які відповідальні за платонічну любов і товариськість. Фахівці вважають, що їх відкриття може допомогти в майбутньому лікування аутизму.
Робота опублікована в Neuron. Аутизмом називають розлад, що виникає у зв’язку з порушенням розвитку головного мозку і характеризується вираженим і всебічним дефіцитом соціальної взаємодії та спілкування. Такі люди мало цікавляться навколишнім світом, у них збіднені емоції, вони замкнуті і схильні до повторюваних дій, наприклад знову і знову упорядковувати ті чи інші предмети.
У більшості таких дітей не дуже гарна здатність до навчання, вони мало прив’язані до однолітків, але формують прихильність до батьків. Симптоми починають виявлятися у віці до трьох років. Скорегувати поведінку дитини в подібних випадках можливо, а ось повністю вилікувати хворобу – поки ні.
Щоб відтворити модель аутизму у мишей, дослідники «вимкнули» ген FMR1 (в певних клітинах), експресія білка якого пов’язана з нормальним розвитком нервової системи та таким захворюванням, як синдром Мартіна-Белл. Недостатню експресію білка цього гена також часто співвідносять з розладами аутистичного спектра.
При виключенні FMR1 миші проводили багато часу на підстилці, яка асоціювалася у них з сурогатною матір’ю, але ігнорували підстилки, пов’язані з їх соціальними контактами. Таким чином вчені з’ясували, що вищезгаданий ген не відповідає за прихильність до батьків, але відповідальний за платонічну любов до своїх однолітків і спілкування.
Дослідження показало, що за досліджувані вченими типи аутизму відповідають не стільки магноцелюлярні нейрони (на які направлено сучасне лікування розладів), скільки парвоцелюлярні окситоцинові нейрони. Тому ліки повинні бути націлені саме на них. Звичайно, для остаточних висновків потрібні додаткові дослідження.
Натхнення: naked-science.ru