Нове дослідження німецьких вчених показало, що коронавірус може проникати в сітківку ока, інфікувати фоторецептори й гангліозні клітини. Крім того, SARS-CoV-2 підвищує експресію запальних генів, у тому числі пов’язаних з дегенерацією «жовтої плями».
На початку пандемії медики думали, що Covid-19 проявляється в основному як респіраторне захворювання. Але майже за три роки ми дізналися, що коронавірус здатний вражати безліч систем організму: згідно з попередніми дослідженнями, у деяких пацієнтів він викликає навіть очні симптоми й виявляється в сітківці й зоровому нерві. Проте це залишалося спірною темою, через те, що не всім вченим вдалося виявити патології сітківки у хворих Covid-19, а інші автори припускали, що SARS-CoV-2 може інфікувати фоторецепторні клітини, а ось активно реплікуватися там — ні.
Біологи й вірусологи з Інституту молекулярної біомедицини Товариства Макса Планка і Вестфальського університету імені Вільгельмава в Німеччині використовували органели — тривимірні культури тканин зі стовбурових клітин людини, що нагадують певні органи за морфологією або функціями, — щоб підтвердити здатність коронавірусу не тільки заражати нейрони сітківки, але і розмножуватися в них. Дослідження опубліковано у вигляді препринту на порталі bioRxiv.org і очікує рецензування.
Щоб перевірити гіпотезу, відносно зрілі органели сітківки людини піддали дії коронавірусу, а потім інкубували та вивчали. Рибонуклеїнову кислоту вірусу виявили за допомогою аналізу ПЛР в органоїдах, оброблених SARS-CoV-2, але не в контрольних: тобто зразки дійсно були інфіковані.
- Особенности профессиональной чистки зубов и удаления зубного камня
- Літнім людям необхідні волоські горіхи
- Вчені з’ясували, чому чума досі не зникла
«Також ми використовували аналіз вірусних бляшок для вимірювання активних вірусних концентрацій, вироблених зараженими органоїдами. Поява вірусних бляшок в оброблених культурах клітин вказувало на формування нового вірусного потомства. Це стало першим доказом того, що SARS-CoV-2 реплікується в тканинах сітківки ока людини. Титри зростали після 48 годин, але несподівано знижувалися до рівнів, аналогічних 24-годинному показнику, через три доби. Аналогічне явище раніше спостерігали в органоїдах мозку, інфікованих SARS-CoV-2. Невелика кількість n-білків коронавірусу виявили в заражених органоїдах на 130-й і 160 — й день», – пишуть автори роботи.
За їх словами, органели, отримані з ембріональних стовбурових клітин людини, теж були сприйнятливими до інфекції. Причому заражені клітини, мабуть, локалізуються у внутрішній, світлочутливої частини у молодших органоїдів сітківки, а зовнішню, пігментну частину вражають в зрілих.
Крім цього, вірус підвищував експресію запальних генів — особливо тих, що пов’язані з цитокінами на зразок інтерлейкіну-33 (IL-33). Він корелює не тільки з Covid-19, але і дегенерацією сітківки. Це хронічне прогресуюче захворювання характеризується дистрофічними процесами в центральній зоні сітківки та судинній оболонці ока. Ще одним особливо активним геном виявився NLRP1: серед іншого він пов’язаний із загибеллю гангліозних клітин у пацієнтів з гострою глаукомою.
«Щоб оцінити ступінь, в якій інфекція сітківки опосередкована ангіотензинперетворюючим ферментом 2, органели обробляли антитілами, що блокують ACE2. Як з’ясувалося, вони стали містити значно меншу кількість нуклеокапсидних білків SARS-CoV-2 в порівнянні з контрольними зразками. Отже, наші результати показали, що інфікування клітин сітківки залежить від рецепторів ACE2», — підсумували біологи.
Натхнення: naked-science.ru