Вченим з США і Швеції вдалося підтвердити причинно-наслідковий зв’язок між деякими генами та набором зайвої ваги.
У дорослих людей за ожиріння відповідає індекс маси тіла, більший або рівний 30. Крім цього, фахівці окремо виділяють надлишкову вагу як результат формування аномальних жирових відкладень з ІМТ близько 25 / © Wikipedia
Ожиріння називають основним фактором ризику розвитку багатьох захворювань, наприклад нейродегенеративних і серцево-судинних, а також діабету другого типу, гіпертонії, інсульту і деяких видів раку. За останнє десятиліття саме надмірна вага стала супутньою причиною чотирьох мільйонів смертей щорічно. У майбутньому, побоюються експерти, ожиріння може привести до зниження середньої тривалості життя.
Через все це перед вченими стоїть завдання краще зрозуміти причини формування надмірних жирових відкладень і розробити нові методи боротьби. Однак визначити ефективні точки втручання для лікування складно, оскільки ожиріння — складне захворювання, на яке впливають безліч факторів. Серед них – не тільки харчування і низька фізична активність, але ще соціально-економічний статус, склад мікробіоти кишківника і, звичайно, гени.
Зростання кількості людей, що мають надмірну вагу, можна пояснити, з одного боку, середовищем, яке надало нам легкий доступ до висококалорійної їжі, але обмежила фізичну активність. Але ж не всі в сучасному світі поголовно страждають ожирінням. Тому вчені вважають, що вагому частку таких випадків можна пов’язати з генетичними факторами.
Понад 90 повногеномних досліджень асоціації виявили понад 2,5 тисячі відмінностей в послідовності ДНК розміром в один нуклеотид, які корелюють з різними показниками ожиріння, включаючи індекс маси тіла, співвідношення талії та стегон, розподіл жиру в організмі й так далі. Майже 90 відсотків цих варіантів виявили в не кодирующих областях геному: отже, вкрай мало з них вдалося зіставити з генами.
- Запропоновано новий метод лікування раку крові без опромінення та хіміотерапії
- Користь вина: 3 фактори, про які ви не знали
- Найнебезпечніше поєднання продуктів та ліків
Автори нового дослідження – вчені з університету Віргінії (США) з Уппсальського університету (Швеція) — за допомогою високопродуктивної системи скринінгу ожиріння in vivo перевірили причинно-наслідковий зв’язок між генами та ожирінням. Результати роботи можна знайти в журналі PLOS Genetics.
“Нам відомі сотні варіантів генів, які, швидше за все, присутні у людей, які страждають ожирінням та іншими захворюваннями. Але це не означає, що вони викликають захворювання, — пояснила Ейлін О’рурк з університету Віргінії. – Невизначеність була основною перешкодою для того, щоб використовувати можливості популяційної геноміки й визначити цілі для лікування ожиріння. Щоб подолати цей бар’єр, ми розробили “автоматизований конвеєр” для одночасного тестування сотень генів на причинну роль в ожирінні”.
Для початку вчені визначили 340 генів-кандидатів на основі одного з опублікованих повногеномних пошуків асоціацій і взяли круглих черв’яків Caenorhabditis elegans. З кінця минулого століття генетики активно використовують цих нематод довжиною близько одного міліметра як модельний організм, оскільки понад 70 відсотків їх генів збігаються з людськими. C. elegans живуть в гниючій рослинності та харчуються мікробами, а ще страждають ожирінням, якщо їх годувати цукром.
На прикладі черв’яків (одну групу посадили на звичайну дієту, а інший давали багато фруктози) вийшло перевірити 293 гени, пов’язаних з ожирінням у людей. Шляхом скринінгу дослідники виявили 14 генів, інактивація яких призводить до надмірної маси тіла. Нематоди, що активно споживали фруктозу, не тільки мали більше жиру в організмі й були більшими, але ще відрізнялися менш міцним здоров’ям і жили не так довго (за мірками черв’яків). Потім, використовуючи цю модель, дослідники відкрили три гени, блокування яких запобігало набору ваги, пов’язаний з харчуванням, продовжувало життя C. elegans і поліпшувало їх нервово-рухову функцію.
На думку авторів роботи, хоча – як і завжди будуть потрібні додаткові дослідження, як раз описаних вище переваг медики очікують від препаратів для лікування ожиріння. “Наша комбінація методів геноміки людини з тестами на причинно-наслідковий зв’язок на модельних тварин обіцяє досягти цілей по боротьбі з ожирінням і домогтися успіху в клінічних випробуваннях», — підсумували вчені.
Натхнення: naked-science.ru