Глибокі океани покривають більшу частину нашої планети, проте походження цієї величезної маси води не цілком зрозуміло. Згідно з популярною гіпотезою, вода була привнесена на Землю багатими льодом метеоритами. Але нова стаття стверджує, що невеликі тіла (а саме — так звані ахондрити), які падали на юну Землю були для цього занадто сухими.
Водою покритий 71 відсоток поверхні Землі, причому глибина океану становить в середньому майже чотири кілометри. В цілому наша планета містить більше води — перш за все в рідкому стані, — ніж слід очікувати при таких розмірі і відстані від Сонця.
Заведено вважати, що вода була привнесена сюди на ранніх етапах розвитку Землі при падінні інших космічних об’єктів. Це могли бути і величезне тіло, що зіткнулося з планетою і стало причиною утворення Місяця (мегаімпакт), і безліч дрібних об’єктів, які спочатку активно бомбардували Землю.
До цієї проблеми звернулися автори нової статті в провідному науковому журналі Nature. Об’єктом дослідження стали ахондрити — досить поширений тип кам’яних метеоритів, які не мають характерних округлих включень — хондр. Це відсутність пов’язано з повним або частковим плавленням матеріалу метеорита.
Ахондрити активно падали на юну Землю після формування Сонячної системи близько 4,5 мільярда років тому. Вони перебували в розплавленому стані через сильну радіацію.
Всього вивчено сім зразків ахондритів, що походили як мінімум від п’яти різних планетезималей — небесних тіл, які оберталися в Сонячній системі на початку її історії. При цьому на Землю ці метеорити потрапили зовсім недавно.
- Неможливо на Землі, можливо на інших планетах
- Бактерії в космосі стають більш небезпечними
- Астрономи знайшли пояснення натрієвій загадці астероїда Фаетон
Для початку вченим довелося ретельно видалити воду з поверхневих шарів цих метеоритів — за допомогою випалу в печі і потужного насоса. Ця волога потрапила в ахондрити вже на Землі і завадила б проводити виміри.
Далі автори використовували різні фізичні методики, щоб виміряти вміст в зразках магнію, заліза, кальцію, кремнію і, зрозуміло, води.
З’ясувалося, що в таких метеоритах було надзвичайно мало води. Більш того, ахондрити виявилися одними з найбільш «сухих» позаземних мінералів: вміст води в них не перевищувало двох мікрограмів на грам.
Примітно, що серед вивчених зразків є ті, які утворилися як у внутрішній, так і в зовнішній частинах нашої планетної системи.
На думку вчених, їх результат спростовує гіпотезу про те, що метеорити, які падають на Землю стали головним джерелом води і наповнили океани.
Ці висновки також можуть бути корисні для вивчення проблеми абіогенезу — мимовільного зародження життя, а також при пошуку слідів життя на інших планетах.