Американські вчені з’ясували, що вчити іноземні мови дорослим заважає розвинутий, порівняно з дитячим віком, інтелект. Чим більше зусиль учасники експерименту прикладали до засвоєння граматики штучної мови, тим гірше воно їм давалося.
Лінгвісти давно помітили, що діти легше розуміють складну граматику і численні винятки до правил іноземної мови (на кшталт «йду – йшов» в українській або go-went – gone в англійській мові) і швидше починають використовувати їх у мовленні.
Дорослим граматика дається важко саме тому, що всі психічні ресурси префронтальної кори мозку кинуті на навчання іноземної мови. Ймовірно, ця ділянка мозку заглушає інші, більш інтуїтивні механізми навчання, вирішила Емі Фінн (Amy Finn) з Інституту досліджень мозку при Массачусетському технологічному інституті.
Вчений придумала дев’ять двоскладових слів неіснуючої мови (на кшталт «глокой куздри») і розбила їх на три «граматичних» категорії.
Учасники експерименту слухали ці слова приблизно 10 хвилин. Одну групу попросили не займатися аналізом почутого, але і не відволікатися зовсім, щоб їх мозок не концентрувався на словах. Представникам другої групи під час звучання запису запропонували вирішувати кросворд або намалювати картинку. Третю групу попросили визначити всі слова, які вони зможуть розчути.
Читайте також: У найближчі 30 років люди почнуть ковтати книжки та іноземні мови
Запис складався з комбінації трьох слів (з кожної категорії). Вченим відомо, що навіть діти і мавпи здатні розбивати мовлений потік на окремі слова.
З цим завданням однаково добре впоралися всі учасники експерименту (причому старанні навіть краще). Аналогічно було пройдено і друге завдання, де їм довелося відрізняти правильну послідовність слів (ті ж, що вони чули у запису) від неправильних.
І в кінці добровольці пройшли тест на розуміння граматики (морфології). Їм показали три слова. Одне з них учасники експерименту раніше не зустрічали, але граматично його можна було легко вписати в одну з трьох категорій. І при відповіді на питання про правильність розташування нового слова, «старанна» група зробила набагато більше помилок, ніж ті, хто неуважно слухав запис.
Ці результати підтвердили гіпотезу про те, що при навчанні мови задіюється два типи пам’яті. Експліцитна, або вербальна, де зберігаються знання і факти, допомагає розширювати словниковий запас і запам’ятовувати граматичні правила. Імпліцитна (процедурна пам’ять), напрямляє інтуїтивні дії людини, які вона робить, не замислюючись, і відповідає за швидке застосування складної граматики.
Читайте також: Здатність до мов можна оцінити за загальною спостережливістю
Якщо кинути на освоєння мови ресурси вербальної пам’яті, як це зазвичай роблять дорослі, то вона ж і не дасть вільно висловлюватися: можна вивчити багато слів і правил, але так і не почати розмовляти іноземною мовою. Щоб позбутися цієї проблеми, Фін пропонує під час слухання чужої мови відволікати префронтальну кору на інші розумові вправи, або навіть відключати її за допомогою транскраніальної магнітної стимуляції.