Колонія Пандо виглядає як ліс тополі, насправді це одна гігантська рослина, яка багато разів клонувала своє тіло.
Один з найважчих, найстаріших і найбільших організмів у світі росте з єдиної складної кореневої системи, що займає близько 100 акрів (понад 430 000 квадратних метрів). Цей організм, відомий як “тремтячий гігант”, знаходиться в біді, і недавнє дослідження виявило способи, якими “ліс з одного дерева” розпадається на більш дрібні особини.
Унікальна колонія
Для Пандо існує багато загроз, включаючи хвороби та зміну клімату, але головною з них є наслідки випасу оленів та великої рогатої худоби, які жують нові пагони дерев та запобігають заміщенню вмираючих.
Проаналізувавши 64 різних ділянки в Пандо, вчені з’ясували, що лише близько 16% з них добре захищені парканом. При цьому нові дерева ростуть досить швидко, щоб замінити старі. Ще на третині площі недавно зміцнили огорожі, що прийшли в непридатність, і ліс на цих ділянках досі вмирає.
Що стосується решти 50% Пандо, які взагалі не обгороджені парканом, то ситуація сумна. Олені і велика рогата худоба продовжують поїдати більшу частину нових пагонів. Оскільки дорослі дерева відмирають без заміни, кількість сонячного світла, що досягає рівня землі, збільшується, що призводить до зміни складу та біорізноманіття організму.
- Проблема води в сучасному світі
- ООН: Пора переглянути критерії реального прогресу
- Проблеми з їжею сприяли еволюції людей
За словами дослідників, огорожа розділяє Пандо на три частини, кожна з яких йде своїм власним екологічним курсом, а не утворює єдиний стійкий ліс. У той час як неогороджені території вимирають найшвидше, навіть моделі зростання добре огороджених територій розходяться з тим, як ліс розвивався за свою довгу історію.
Рішення не є цілком очевидним, однак більш ефективне управління чисельністю оленів, великої рогатої худоби і навіть людей навколо Пандо буде мати вирішальне значення для забезпечення його збереження. Як це часто буває, належний догляд і періодичний моніторинг стану колонії може в кінцевому підсумку оздоровити її, і «ліс з одного дерева» буде радувати не тільки нас, але і наших нащадків.