Завдяки тому, що в роги носорогів помістять радіоактивні ізотопи, браконьєрам буде набагато важче транспортувати їх світом, враховуючи кількість радіаційних детекторів в аеропортах усього світу.
Майже три роки тому директор відділу радіаційної та медичної фізики Університету Вітватерсранда (ПАР) Джеймс Ларкін обідав із друзями, коли в їхній розмові зайшла розмова про браконьєрство. «Хтось запитав: «Чому ми не можемо просто носорогів піддати радіації, щоб вони перестали цікавити браконьєрів»?»
Ідея сподобалася Ларкіну.
«Оскільки я мав досвід роботи в галузі ядерної безпеки, я подумав, що зможу помістити невелику кількість (радіоактивного матеріалу) у ріг, який потім приведе в дію детектори — на кшталт тих, які встановлені в аеропортах по всьому світу», — розповів Ларкін.
Вчений зазначив, що він почав питати своїх закордонних колег, що вони думають про його «шалену ідею» — вставити радіоактивні ізотопи в роги носорогів для стримування браконьєрства.
«Я поговорив з різними агентствами США, і з Міжнародним агентством з атомної енергії, або вони підтримали мою ідею, або висловилися нейтрально. Ніхто не сказав: “Заради Бога, не робіть цього”, – заявив учений.
У травні 2021 року розпочалася перша фаза проєкту Rhisotope, коли Ігоря та Денвера, двох носорогів у Східному Кейптауні, приспали за допомогою дротиків, після чого в їхні роги ввели коктейль із нешкідливих стабільних ізотопів.
- Земля пережила втрату атмосфери мінімум двічі
- Ліси Амазонії стали викидати вуглекислий газ, а не поглинати його
- У Перу виявили спалах рідкісного неврологічного захворювання
Зразки фекалій та періодичні зразки крові, зібрані протягом кількох місяців, були проаналізовані Університетом Преторії.
«Ми провели першу фазу дослідження, метою якої було з’ясувати, чи є якийсь рух матеріалу з рогу до тіла тварини. На щастя, жодного руху зафіксовано не було», – розповів Ларкін.
Цей новаторський проєкт реалізується під егідою Університету Вітса, Австралійською організацією ядерної науки та технологій, Університетом штату Колорадо, російською держкорпорацією «Росатом», корпорацією з ядерної енергії Південної Африки, а також за участю вчених та дослідників з усього світу.
Другий етап був зосереджений на моделюванні радіологічних доз. Вони «будуть не тільки доступними за ціною, довговічними та виявленими існуючими моніторами виявлення радіації по всьому світу, але водночас не завдадуть жодної шкоди будь-якій тварині, ріг якої оброблений відповідно до найсуворіших світових стандартів».
Дослідники просканували і надрукували на 3D-принтері голову носорога, що має такі ж захисні властивості, як і тіло тварини. Потім вони помістили радіоактивний матеріал у ріг. Розмістивши детектори в різних частинах голови, вони змогли виміряти дозу, яку ці частини голови отримають від радіоактивного матеріалу в розі.
“Зараз ми знаходимося на етапі комп’ютерного моделювання з різними міжнародними організаціями в Росії, США та Австралії, і в найближчі пару тижнів ми почнемо тут, у Південній Африці, випробування для того, щоб зрозуміти, які дози радіоізотопів можуть бути отримані тваринами”, – поділився Ларкін, додавши, що до цієї технології вже існує великий інтерес з боку власників носорогів та ветеринарних хірургів.
За словами Сюзанни Босуелл, співзасновника проєкту, Rhisotope, не є панацеєю.
“Це просто ще один рівень захисту для носорога на землі. Наша найважливіша мета — розпочати ефективну програму скорочення попиту на роги носорогів”, — наголосила вона.