Представлені зйомки комети Леонарда, зроблені апаратом Solar Orbiter, поки вона пролітала повз нього, прямуючи ближче до Сонця.
Довгоперіодичні комети є крижаними тілами, які були викинуті з далекої Хмари Оорта і у своєму довгому шляху по сильно витягнутій траєкторії досягають внутрішніх областей Сонячної системи. Майже рівно рік тому, 3 січня 2021, американський астроном Грегорі Леонард (Gregory Leonard) помітив новий такий об’єкт, який отримав його ім’я. З того часу комета C/2021 A1 (Leonard) залишається в об’єктиві безлічі наземних та космічних телескопів.
У момент відкриття C/2021 A1 знаходилася приблизно біля орбіти Юпітера, а на початку грудня 2021 р. вона пройшла максимально близько від Землі, на відстані всього 34 мільйони км. У цей час її можна було бачити навіть неозброєним оком. Перігелій – момент максимального зближення з Сонцем – вона подолає 3 січня 2022 р., пролетівши за 56 мільйонів км від зірки, після чого вирушить у зворотний політ до периферії нашої системи.
Весь цей період за кометою пильно стежить “сонячний” зонд спільної американсько-європейської місії Solar Orbiter. Нещодавно астрономи представили нові записи C / 2021 A, отримані цим апаратом. Короткий ролик складається з кадрів, зроблених між 17 і 19 грудня, коли зонд знаходився між кометою і Сонцем. Апарат відстежував комету Леонардо аж до 22 грудня 2021 р., коли вона вийшла з поля зору його інструменту Solo HI.
На записі видно, як вона наближається до зонда, рухаючись хвостом вперед, а на тлі (в правому верхньому кутку кадру) проходять яскраві точки Венери і Меркурія. Ближче до кінця запису, коли комета виявилася досить близько і майже що “в профіль”, можна розрізнити, що хвіст складається з двох частин, газової і пилової. Газовий, утворений швидкими легкими іонами, спрямований точно від сонця, а пиловий, що складається з більш важких частинок, злегка згинається в напрямку орбіти.
Натхнення: naked-science.ru