Фізична працездатність людини починає знижуватися значно раніше, ніж прийнято вважати, але спосіб життя впливає на темпи цього процесу.
Згідно з поздовжнім дослідженням, опублікованим у журналі Journal of Cachexia, Sarcopenia and Muscle, показники сили та витривалості починають зменшуватися вже після 35 років. Це відбувається незалежно від рівня тренованості. Пік фізичної форми не є синонімом початку старості, але він має чіткі біологічні межі.
Старіння супроводжується «прогресуючим зменшенням скелетних м’язів», явищем, відомим як саркопенія. У деяких людей вона стає помітною вже після 60 років і може обмежувати рухливість. Попередні дослідження елітних спортсменів показували, що навіть за постійних тренувань працездатність досягає максимуму близько 30 років.
На відміну від перехресних досліджень, нова робота базується на даних шведського когортного проєкту SPAF. Учасників спостерігали з 16 до 63 років. Це дозволило простежити реальні вікові зміни в аеробній здатності, м’язовій силі та витривалості протягом п’яти десятиліть.
Результати показали, що витривалість і аеробна здатність досягають піку у віці 26–36 років. Далі відбувається поступове зниження, яке з віком прискорюється. До 63 років загальна фізична працездатність зменшується на 30–48 %. Темпи зниження були однаковими для чоловіків і жінок.
Водночас фізична активність істотно змінює траєкторію занепаду. «Особи, які були фізично активними у вільний час у 16 років, зберігали вищу аеробну здатність і м’язову силу протягом усього життя», зазначають автори. Навіть ті, хто почав рухатися у зрілому віці, змогли покращити показники приблизно на 10 %.
Провідна авторка Марія Вестерстоль з Каролінського інституту наголошує: «Ніколи не пізно почати рухатися». Фізична активність не скасовує біологічне старіння, але вона здатна істотно сповільнити втрату функціональних можливостей.