Головна / Всесвіт / Відсутність контакту з позаземними цивілізаціями пояснили повільністю міжзоряних подорожей

Відсутність контакту з позаземними цивілізаціями пояснили повільністю міжзоряних подорожей

Нове пояснення парадоксу Фермі пов’язує відсутність слідів інших цивілізацій зі складнощами переміщення від зірки до зірки і довгими очікуваннями відповідної траєкторії.

Чумацький Шлях може служити будинком багатьох високорозвинених цивілізацій розумних істот, вони просто занадто рідко відвідують нас. Це один з висновків, до яких приходять автори нової статті, опублікованій в журналі The Astronomical Journal. Її автори запропонували нове пояснення знаменитому парадоксу Фермі — відсутності будь-яких свідчень існування інопланетних цивілізацій за всю історію Всесвіту.

Більш ніж за півстоліття дискусій парадоксу запропоновано декілька можливих пояснень: від повної унікальності життя на Землі і до «гіпотеза зоопарку», згідно з якою істоти більш розвинені давно доглядають за нами, не втручаючись у хід природного розвитку. Дійсно, астрономічні дані швидше говорять про те, що вся наша Галактика наповнена світами, так чи інакше придатними для життя, хоча і не завжди схожими на наш.

Але якщо потенційно населених світів достатньо, то справді, де ж їх мешканці? У своїй новій роботі британсько-американський астрофізик Калеб Шарф (Caleb Scharf) і його колеги знайшли власне рішення парадоксу Фермі, спираючись на оригінальну концепцію неквапливих міжзоряних подорожей.

Річ у тім, що зірки в Галактиці знаходяться в постійному і швидкому русі, то зближуючись, то розходячись. Наше Сонце робить повний оборот навколо її центру приблизно за 230 мільйонів років і мчить на швидкості більше 200 кілометрів на секунду. Якщо вже розвинена цивілізація дійсно розумна, то вона повинна враховувати і використовувати цей рух для міжзоряних подорожей.

Так само і наша земна космонавтика орієнтується на орбітальний рух планет і супутників. Апарати на Марс відправляються так, щоб шлях був якомога коротшим, а при подорожі до далеких кордонів Сонячної системи нерідко використовується гравітація планет, повз які проходить траєкторія зонда. Аналогічно можуть діяти і галактичні мандрівники.

Спираючись на карту придатних для проживання світів, вони можуть довго чекати зближення з одним з них, потім здійснювати переліт і освоювати чергову «землю», поки не прийде час перебратися на нову. Оптимальні для життя світи не виняткові, але досить рідкісні, тому що цей галактичний рух розвивається неквапливо в масштабах десятків мільйонів років. Таку гіпотезу вчені називають «Ефектом аврори», в честь фантастичного роману Кіма Робінсона, герої якого здійснюють грандіозну міжзоряну подорож на «кораблі поколінь».

Автори змоделювали такий процес, з урахуванням наявних оцінок числа придатних для життя світів, швидкостей і так далі. Ці приблизні розрахунки показали, що Чумацький Шлях цілком може бути сповнений населеними планетами і супутниками, але при цьому їх цивілізації залишаються для нас невідомими і невидимі. Зрештою, в Галактиці налічують близько 100 мільярдів зірок і набагато більше планет, з яких на сьогодні відкриті лише близько чотирьох тисяч.

Калеб Шарф і його співавтори розмірковують навіть про те, що відвідування Землі вже могло відбутися колись у далекому минулому. Якщо від цієї події нас відокремлюють десятки мільйонів років, а візит був короткочасним, ніяких його слідів могло й не зберегтися. Можливо, що вони лише зазирнули в нашу систему, чомусь вирішивши не затримуватися тут.