Як відомо, у Всесвіті існують різні типи зірок. Але серед них є такі світила, які можуть забезпечити своїм планетам найбільш комфортні умови для виникнення життя. І так, Сонця серед них немає.
До теперішнього часу ми досить добре знайомі з концепцією так званої «зони Золотоволоски». Вона також відома як “зона проживання” або “населена зона” і являє собою сукупність факторів, завдяки яким на планеті може існувати рідка вода – а значить і середовище для зародження і підтримки білкового життя.
Основний критерій — це відстань від планети до її зірки. Все тому, що надлишок теплового випромінювання призводить до перетворення рідкої води в пар, а недолік – до замерзання. Однак, як нещодавно з’ясували вчені, важливі не тільки характеристики планети, але і її зірки. Як відомо, у Всесвіті існує безліч різних типів світил, від надгарячих і надщільних, до майже остиглих, які ледь світять.
Наше Сонце суть свого роду компроміс між двома крайнощами, а тому його називають «жовтим карликом», або зіркою G-типу. Дивно, але, за словами фахівців, навіть воно не є «зіркою Золотоволоски». І це при тому, що життя спокійно розвивається на планеті Сонячної системи ось уже сотні мільйонів років! Однак астрономи з Університету Вілланова стверджують, що найбільш відповідні зірки в такому випадку знаходяться на одному «кроці» по зоряній діаграмі. Це так звані зірки Герцшпрунга-Рассела, відомі також як зірки к-типу.
Розмір зони Золотоволоски в залежності від типу зірки як видно, у світил G-типу радіус найбільший — але і живуть вони вкрай недовго.
Типова зірка К-типу – помаранчеве світило, що випромінює на більш “щадному” рівні. Варто відразу зазначити, що дослідники не стверджують, що планети на орбіті таких зірок (а їх в космосі чимало) обов’язково будуть населені. Жоден сучасний прилад не в силах довести це, хіба що гіпотетичні прибульці самі не вивісять величезний транспарант розміром з пару-трійку зоряних систем. Сучасна наука намагається відповісти на ряд інших, не менш важливих питань. Чи можливе існування життя в інших сонячних системах? Життя — це аномалія або закономірне явище? Чи є у нас шанс відшукати “другий дім” навіть у віддаленій перспективі? Звуження кола пошуків до зірок певного типу істотно полегшує нам пошук відповідей.
Хоча потенційно населених зірок К-типу у відомій частині Всесвіту небагато, вони зустрічаються частіше, ніж зірки G-типу. При цьому майже 1000 таких зірок знаходяться на відстані всього в 100 світлових років від сонця. Більш того, в середньому кожному такому світилу приблизно 10 мільярдів років, в той час, як нашому – всього близько 4,6 мільярда. З урахуванням того, що складні форми життя виникли на Землі приблизно 500 мільйонів років тому, вже через мільярд земних років планета стане непридатною для життя. Вся річ у тому, що сонце почне розширюватися, знищуючи комфортні умови для життя.
- «Хаббл» показав велику галактику та її «міні-близнючок»
- Учені знайшли найближчу до нас пару чорних дір: скоро вони зіллються в одну
- На Титані може існувати життя
Є ще один цікавий кандидат на “населену зону” — червоні карлики. Але вони зустрічаються рідко, а крім того люблять інтенсивно випромінювати потоки радіації, які позбавляють довколишні планети навіть натяку на атмосферу і, як наслідок, на рідку воду.
А ось зірки к-типу живуть від 25 до 80 мільярдів років, і поводяться набагато спокійніше. Саме планети, що обертаються навколо таких зірок, на сьогодні вважаються найбільш придатними кандидатами для пошуку позаземних форм життя. Так, система Kepler-442 – це не просто планета, але і зірка, яка виконує всі умови для виникнення потенційної «зони Золотоволоски».
Але чи знайдемо ми у Всесвіті інші форми життя? Це покаже лише час. У людства його не так багато, якими б оптимістичними не здавалися прогнози, так що слід поквапитися.
Натхнення: www.popmech.ru